ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2016Справа №910/8121/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер Тіллі Україна»
простягнення 316 000,00 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Менюк С.А.
від відповідача:Трембач А.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» (надалі - ТОВ «РМ-Інвест») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер Тіллі Україна» (надалі - ТОВ «Бейкер Тіллі Україна») про стягнення 316 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано передоплату за договором про надання аудиторських послуг №221/13 від 18.09.213 р., а відповідачем належним чином зобов'язання з виконання робіт за таким договором не виконано, в зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про розірвання договору та повернення суми передоплати у розмірі 316 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.05.2016 р.
27.05.2016 р. представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про припинення провадження у справі, в якому відповідач вказував на те, що спірний договір був ним розірваний в односторонньому порядку шляхом направлення на адресу позивача повідомлення про відмову від надання послуг за договором. Крім того, позивач вказував на часткове повернення на користь відповідача суми передоплати у розмірі 35 443,00 грн.
В судових засіданнях 30.05.2016 р. та 06.07.2016 р. судом оголошувались перерва на 06.07.2016 р. та 20.07.2016 р. відповідно.
18.07.2016 р. представником відповідача до канцелярії суду подано заперечення щодо позовних вимог, в яких відповідач вказував на те, що позивачем як замовником не було виконано зобов'язання з надання відповідачу необхідного обсягу інформації для проведення аудиту, у зв'язку з чим останнім було реалізовано право на відмову від надання послуг за спірним договором, а також відшкодовано затрати, понесені у зв'язку з виконанням такого договору, за рахунок здійсненої позивачем передоплати у розмірі 280 557,00 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав додаткові обґрунтування позовних вимог, позов просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладені в письмових поясненнях обставини.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
18.09.2013 р. між ТОВ «РМ-Інвест» (замовник) та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» (виконавець) був укладений договір про надання аудиторських послуг №221/13 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику такі послуги:
- аудит вхідного комбінованого балансу групи компаній замовника, підготовленого відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) станом на 01.01.2012 р.;
- аудит комбінованої фінансової звітності групи компаній замовника, підготовленої відповідно до МСФЗ за рік, що закінчується 31.12.2012 р.
- група компаній визначається в додатку 1 до цього договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що термін надання послуг узгоджується окремо і за бажанням сторін може бути затверджений у додатковій угоді до договору.
Згідно з п. 5.3 Договору оплата замовником вартості послуг згідно з п. 5.1 здійснюється в наступному порядку:
- 50% вартості послуг - після підписання договору, але не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку;
- 50% вартості послуг - після надання проекту аудиторського висновку, але не пізніше 3 банківських днів після дня виставлення виконавцем рахунку.
За змістом п. 6.3 Договору виконавець передає, а замовник приймає надані послуги на основі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), який повинен бути підготовлений виконавцем і підписаний уповноваженими представниками сторін.
На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача передоплату у розмірі 316 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 08.10.2013 р. по 29.01.2014 р.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вказує на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання з виконання робіт за Договором, а тому просить стягнути суму сплаченого авансу, а також розірвати Договір.
Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та сплата на користь відповідача суми передоплати за послуги у розмірі 316 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 08.10.2013 р. по 29.01.2014 р.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що термін надання послуг узгоджується окремо і за бажанням сторін може бути затверджений у додатковій угоді до договору.
За змістом п. 6.1 Договору після закінчення надання послуг виконавець надасть замовникові аудиторський висновок щодо комбінованої фінансової звітності групи компаній замовника, підготовленої відповідно до МСФЗ в кількості 4 примірників англійською мовою.
Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем зобов'язань з надання послуг, листом б/н від 10.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 316 000,00 грн. внаслідок втрати інтересу.
При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду належних та допустимих в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту складення аудиторського висновку в порядку, передбаченого умовами Договору.
Переданий відповідачем позивачу Драфт (Draft), копія якого міститься в матеріалах справи, на може бути прийнятий судом як належний доказ надання послуг за Договором, оскільки згідно приписів ст. 6.6 Договору будь-які усні подання, висновки, а також будь-які проекти висновків, що можуть подаватися в ході надання послуг за цим договором, не є остаточними висновками; якщо не зазначено інше, то такі остаточні висновки міститимуться лише в остаточному письмовому висновку виконавця.
Відповідач стверджує, що невиконання ним зобов'язання зі складення аудиторського висновку відбулося з вини позивача, а саме внаслідок неналежного виконання позивачем як замовником зобов'язань за Договором щодо надання необхідного обсягу документів, у зв'язку з чим ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» відмовилося від надання послуг за таким договором.
В той же час суд відзначає, що долучені відповідачем до матеріалів справи роздруківки з електронної пошти, містять відповідні запити до позивача стосовно надання відповідної інформації за 2013 рік, в той час як предметом Договору є надання відповідачем послуг з аудиту групи компаній замовника станом на 01.01.2012 р., а також за рік, що закінчується 31.12.2012 р.
Твердження відповідача про те, що після укладення Договору сторонами було визначено нову дату аудиту (30.09.2013 р.), судом не приймається до уваги з огляду на те, що жодних змін в Договір, в тому числі, в частині дати, станом на яку буде здійснюватися дослідження, сторонами внесено не було, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Більш того, згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2011 р. у справі №2-22/1351-2009, від 12.06.2012 р. у справі №55/385 та від 23.07.2014 р. у справі №910/24568/13.
З урахуванням того, що судом встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язань з надання послуг за Договором, суд приходить до висновку про те, ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» зобов'язане повернути ТОВ «РМ-Інвест» отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 316 000,00 грн.
27.05.2016 р. представником відповідача подано докази часткового погашення заборгованості перед позивачем, а саме платіжне доручення №24395 від 26.05.2016 р. на суму 35 443,00 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву б/н від 29.04.2016 р. позивачем було подано до суду 29.04.2016 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду міста Києва.
Відповідач оплатив частину заборгованості у розмірі 35 443,00 грн. 26.05.2016 р., тобто після подання позовної заяви.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 35 443,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.
Також позивачем заявлено вимогу про розірвання Договору у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з надання послуг.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.
Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.
Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2013 р. у справі №5002-21/2895-2012 та від 18.04.2013 р. у справі №5023/4499/12.
З правової природи відносин надання послуг вбачається, що при укладанні вказаного договору замовник, перш за все, має на меті отримання послуг, які є предметом відповідного договору.
Відтак, невиконання відповідачем зобов'язання з надання послуг свідчить про позбавлення замовника того, на що він розраховував при укладенні Договору.
Як було встановлено судом, листом б/н від 10.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 316 000,00 грн. внаслідок втрати інтересу.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання з надання аудиторських послуг за Договору, вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з розірванням ним Договору в односторонньому порядку судом відхиляється з огляду на наступне.
Згідно з п. 8.1 Договору він може бути розірваний достроково: за взаємною згодою сторін; за ініціативою однієї із сторін. В такому випадку сторона - ініціатор розірвання договору відшкодовує іншій стороні понесені нею у зв'язку з виконанням договору витрати.
25.05.2016 р. відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про відмову від надання послуг №277-1/16 від 24.05.2016 р., в якому відповідач повідомив позивача про відмову на підставі п. 2.2.6 Договору від надання послуг через недотримання строків надання та ненадання необхідних документів і інформації за запитами ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», а також вимагав відшкодувати фактичні витрати у розмірі 280 557,00 грн.
За змістом п. 2.2.6 Договору виконавець має право у випадку недотримання строків надання необхідних документів, інформації за запитом виконавця, останній має право змінити вартість і строки надання послуг в порядку згідно з п. 10.3, 10.14 цього договору або відмовитися від надання послуг з правом на відшкодування замовником витрат понесених у зв'язку з виконанням даного договору та оплати замовником фактично наданих послуг.
Таким чином суд приходить до висновку, що направляючи на адресу позивача у справі лист №277-1/16 від 24.05.2016 р., відповідач фактично відмовся від надання послуг за Договором, а не від самого Договору в порядку п. 8.1 Договору.
Відтак, направлення даного повідомлення на адресу позивача не свідчить про реалізацію наданого стороні права на відмову від Договору в односторонньому порядку, та не має наслідком його розірвання в порядку ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту понесення ним витрат на суму 280 557,00 грн. з огляду на недоведеність належного надання ним аудиторських послуг за Договором.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «РМ-Інвест» про стягнення з ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» заборгованості у розмірі 280 557,00 грн., а також про розірвання Договору є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача передоплати у розмірі 35 443,00 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» задовольнити частково.
2. Розірвати договір про надання аудиторських послуг №221/13 від 18.09.2013 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бейкер Тіллі Україна».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер Тіллі Україна» (04112, м. Київ, вул. Грекова, 3, кв. 9; ідентифікаційний код 30373906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» (02002, м. Київ, вул. Панельна, 1; ідентифікаційний код 24930146) грошові кошти у розмірі 280 557 (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 6 118 (шість тисяч сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 35 443,00 грн. припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.07.2016 р.
Суддя В.П. Босий