ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.06.2016Справа № 5011-13/5659-2012
За скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 5011-13/5659-2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 92 294,82 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Поліщук Н.Г. (за довіреністю від 27.04.2016 року);
від ВДВС: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК" (позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз-України" (відповідач) про стягнення 92 294,82 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 89 490,54 грн., суму 3% річних в розмірі 572,15 грн. та судовий збір в розмірі 1 801,26 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року у справі №5011-13/5659-2012 скасовано в частині стягнення з відповідача 572,15 грн. 3% річних. В цій частині прийнято нове рішення суду, яким відмовлено позивачу у стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року у справі №5011-13/5659-2012 залишено без змін.
15.05.2015 року Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано відповідні накази на виконання постанови суду апеляційної інстанції.
10.12.2015 року до суду від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову органу виконання судових рішень про стягнення виконавчого збору від 25.11.2015 року ВП №48155378.
Скарга відповідача обґрунтована тим, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки боржником було в добровільному порядку виконано судове рішення у даній справі до її винесення. При цьому, скаржник вказує на те, що державним виконавцем не було вчинено жодного, передбаченого законом України "Про виконавче провадження", заходу примусового виконання вказаного судового рішення, а сплив строку, наданого на добровільне виконання рішення суду не є, на його думку, достатньою підставою для стягнення з нього виконавчого збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року відмовлено в задоволенні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в справі №5011-13/5659-2012.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 січня 2016 року. Справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 5011-13/5659-2012 передано на розгляд судді Цюкала Ю.В.
31.05.2016р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року розгляд скарги призначено на 01.06.2016 року.
В судове засідання, призначене на 01.06.2016 року, представники позивача та ВДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представники відповідачів в судове засідання з'явились, надали усні пояснення, відповіли на запитання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 29.06.2016 року.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону (стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
16.07.2015 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48155378 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-13/5659-2012 від 15.05.2015 рок про стягнення 89 490,54 грн. основного боргу та надано боржнику 7-денний строк для самостійного виконання рішення.
12.10.2015 року відповідачем сплачено позивачу 89 490,54 грн. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року у справі № 5011-13/5659-2012, що підтверджується платіжним дорученням № 4136.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що боржник виконав постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року у справі №5011-13/5659-2012 самостійно до винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
В подальшому, 21.10.2015 року відповідач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві із заявою №31/13-3954 від 20.10.2015 року, у якій просив закінчити, в т.ч. виконавче провадження № 48155378, оскільки ним було сплачено 89 490,54 грн. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року у справі №5011-13/5659-2012.
Проте, 25.11.2015 року постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у ВП № 48155378 вирішено стягнути з відповідача 8 949,05 грн. виконавчого збору.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на день винесення постанови про стягнення виконавчого збору) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як було встановлено судом, 12.10.2015 року боржник виконав постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року у справі № 5011-13/5659-2012, шляхом здійснення оплати стягувачу 89 490,54 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Тобто, з системного аналізу вказаних правових норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що у разі самостійного виконання боржником судового рішення після початку його примусового виконання та отримання документального підтвердження про таке виконання, виконавчий збір з боржника стягненню не підлягає.
Крім того, у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.04.2015 № 01-06/631/15 зазначено про те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника: виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державними виконавцем вчинено дії, спрямовані на його примусове виконання.
З матеріалів виконавчого провадження № 48155378, вбачається, що державним виконавцем не було вчинено дій спрямованих на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року у справі № 5011-13/5659-2012.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", як боржника у виконавчому провадженні № 48155378, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" є необґрунтованим.
Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, постанова відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління у м. Києві про стягнення виконавчого збору від 03.11.15 № 47704349 є недійсною.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 5011-13/5659-2012 задовольнити.
2. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.11.2015 року у ВП № 48155378.
Суддя Цюкало Ю.В.