1-192/11
ім'ям України
17.02.2012 року
Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Капуша С.І.,
при секретарі Свистун А.П.,
з участю прокурора Басюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працює, раніше судимий:
27.03.1998 року Тростянецьким районним судом по ст.ст. 17,81 ч.3, 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та штраф 1000 грн.
25.10.2000 року Тростянецьким районним судом по ст.ст. 81 ч.3, 140 ч.3, 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст. 43 КК України приєднано невідбутий строк по вироку Тростянецького районного суду від 27.03.1998 року і всього 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 30.04.2004 року згідно постанови Крижопільського райсуду 29.04.2001 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 14 днів.
21.03.2007 року Тростянецьким районним судом по ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
04.12.2008 року Тростянецьким районним судом по ст. 162 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.
24.03.2009 року Тростянецьким районним судом по ст. 164 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 3 роки.
11.10.2011 року Крижопільським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.2 КК України до двох років обмеження волі
має незняту та непогашену судимість,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, -
ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 2-587 від 23.11.2006 року, виданого Тростянецьким районним судом Вінницької області зобов'язаний сплачувати на користь колишньої дружини ОСОБА_2 аліменти на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 16.11.2006 року і до досягнення дитиною повноліття, проте ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, не сплативши жодної суми на утримання доньки з моменту вступу вироку в законну силу, чим в період з 01.01.2009 року по 21.09.2011 року утворив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 6540 грн. 00 коп., в силу чого, своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, а саме: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1І вину визнав повністю, щиро каявся і пояснив, що допустив заборгованість по сплаті аліментів в силу того, що ніде не працював і не мав можливості платити, проте, відбуває покарання в місцях обмеження волі де із заробітку має намір сплачувати аліменти, фактичні обставини справи визнав повністю та просив суд не досліджувати докази стосовно них.
В результаті визнання підсудним своєї вини в інкримінованому йому злочині в повному обсязі та визнання ним фактичних обставин справи, з'ясувавши правильність розуміння підсудним ОСОБА_1 зміст і значення тих обставин, від дослідження яких він відмовляється, переконавшись у добровільності та істинності позиції підсуднього, відсутності заперечень з боку інших учасників судового розгляду, на підставі ст. 299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і при цьому підсудному роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.
Дії підсудного, у вчиненні яких він обвинувачується, що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), мали місце і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, кваліфікуються по ч.1 ст. 164 КК України, тобто, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При визначенні покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, невелику тяжкість злочину стосовно ст. 12 КК України, дані, що характеризують підсудного, те, що ОСОБА_1 раніше судимий, пом'якшуючими обставинами суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що на утриманні підсуднього знаходиться малолітня дитина.
Обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 50 КК України, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів, суд визнає, що виправити підсудного і запобігти вчиненню ним нових злочинів можливо призначивши покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст. 164 КК України, і, оскільки, даний злочин ОСОБА_1 вчинив до постановлення попереднього вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 11.10.2011 року по ст. 185 ч.1 КК України, який приведений у виконання 14.11.2011 року, - то остаточне покарання слід визначити за правилами ч.4 ст. 70 КК України. .
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком два роки.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 11.10.2011 року, призначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання у виді обмеження волі строком три роки.
Початок строку відбуття ОСОБА_1 покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання частково відбуте покарання ОСОБА_1, призначеного по вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 11.10.2011 року.
До набрання вироком законної сили скасувати раніше обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту оголошення.
Суддя