провадження №22-ц/796/10480/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В.
справа №755/8321/16-ц Доповідач: Поліщук Н.В.
25 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Болотова Є.В.
за участю секретаря Задорожного А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником за довіреністю ОСОБА_2, на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 03 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті» про зобов»язання надати відповідь на звернення,-
В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить зобов»язати ТОВ «Капітал Ріелті» надати інформацію щодо розгляду заяв та надати реквізити для сплати грошових внесків за договором.
Вимоги обґрунтовує тим, що 15 липня 2013 року між нею та ТОВ «Капітал Ріелті» укладено Договір №КР/7/168 купівлі-продажу майнових прав, за змістом якого вона набула майнові права на об»єкт незавершеного будівництва, яке повинно було закінчитись та об»єкт повинен був бути введений в експлуатацію в першому кварталі 2014 року.
У зв»язку із невиконанням ТОВ «Капітал Ріелті» договірних зобов»язань, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до цього товариства із заявами про надання інформації, що стосуються правовідносин сторін, проте відповідей не надавалось.
При зверненні до суду зазначила, що є споживачем та звільняється від сплати судового збору.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 24 травня 2016 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору.
На виконання цієї ухвали, позивачем подана заява, у якій зазначає, що звільнена від сплати судового збору згідно із законом.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 03 червня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто із зазначенням, що оскільки із Закону України «Про судовий збір» виключено пільги для позивачів-споживачів, то останні зобов»язані сплачувати його на загальних підставах.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду першої інстанції.
Учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції суд першої інстанції виходив з того, що оскільки із Закону України «Про судовий збір» виключено пільги для позивачів-споживачів, то останні зобов»язані сплачувати його на загальних підставах.
З такими висновками колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
01 вересня 2015 року набули чинності зміни до Закону України «Про судовий збір» згідно із якими виключено з ч.5 цього Закону з числа осіб, які звільняються від сплати судового збору, споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
В той же час, є діючою ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно із роз»ясненнями, що викладені у п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», із внесеними змінами, що зумовлені змінами до Закону України «Про судовий збір», що набули чинності з 01 вересня 2015 року, оскільки стаття 5 Закону №3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року №226/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду", статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно із преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Закон України «Про захист справ споживачів» направлений на досягнення установленого Конституцією України державного обов»язку із захисту прав споживачів (ч.4 ст.42 Конституції України).
Закон України «Про судовий збір», в свою чергу, є процесуальним Законом, метою якого є визначення правових засад справляння судового збору, платників, об'єктів та розмірів ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Виключення із Закону України «Про судовий збір» пільг для споживачів не є виключенням їх з числа осіб, які мають певні пільги зі сплати судового збору, а також підставою нівелювати положення діючих Законів України, чи вважати їх такими, що суперечать цьому Закону.
Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України №4-зп від 03 жовтня 1997 року, колегія суддів вважає помилковим, оскільки в розрізі висновків цього рішення, положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» слід вважати доповнюючою підставою ст.5 Закону України «Про судовий збір», а не як однопредметний нормативно-правий акт, яким врегульована тотожна сфера відносин.
Відтак, висновки суду щодо відсутності підстав для звільнення споживачів від сплати судового збору є помилковими.
За змістом витягу з Аналізу судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів від 01 лютого 2013 року, проведеного Верховним Судом України, спори між громадянами й організаціями, які залучають грошові кошти громадян для будівництва багатоквартирних житлових будинків мають споживчий характер, і на них поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.3 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником за довіреністю ОСОБА_2, задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 03 червня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
Є.В.Болотов