І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
25 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.,
секретаря: Калініної Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», в інтересах якого діє Долгопола ІринаСергіївна,
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2016 року
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Наталії Юріївни, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державні реєстратори Реєстраційної служби Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча Анна Станіславівна, ВітцівськаМарія Сергіївна, Федорова Ніна Петрівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, -
В березні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк», Банк) звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18.02.2014, з Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо про незаконне відчуження предмета іпотеки ОСОБА_2, а саме: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 145,8 кв.м., що забезпечує повернення кредиту за кредитним договором № 623/0081-0000003 від 3 червня 2008 року, отриманого ОСОБА_2 у ПАТ «ВТБ Банк». Незаконне відчуження предмету іпотеки було здійснено на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого Державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю.
Посилаючись на те, що при укладанні договору купівлі-продажу була відсутня згода Банку як іпотекодержателя, просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 28 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 49;
визнати протиправними дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, загальною площею 145,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18925857 від 28.01.2015, яким припинено право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, загальною площею 145,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати Державну реєстраційну службу в особі Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно, загальною площею 145,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати Державну реєстраційну службу в особі Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно, загальною площею 145,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18925857 від 28.01.2015.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року провадження в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити дії та визнання дій протиправними - закрито.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2016 року в задоволені позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилався на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач, посилаючись на те, що суд, визнавши оспорюваний договір купівлі-продажу таким, що укладений без згоди іпотекодержателя, дійшов помилкового висновку, що такий правочин не підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2016 року та ухвалити нове про задоволення позову.
Представник ПАТ «ВТБ Банк» - Кокольський С.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених в ній.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_9 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
Відповідачі ОСОБА_2 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Треті особи Державні реєстратори Реєстраційної служби Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча А.С., Вітцівська М.С., Федорова Н.П. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення, судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
03 червня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 623/0081-0000003, відповідно до умов якого останньому надано кредит в розмірі 997 000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 12,69% річних строком до 03 серпня 2035 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором кредиту 03.06.2008 між Банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 145,8 кв.м., яка належить ОСОБА_2
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року задоволено позов Банку та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 066 484 грн. 00 коп.
Постановою державного виконавця 07 травня 2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2
28 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 49.
Даний договір укладений без згоди іпотекодержателя на підставі підробленого рішення суду, яким знято арешт на квартиру та заборону відчуження на спірну квартиру.
Разом з цим, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, дійшов неправильного висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Як роз'яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 тощо).
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Аналізуючи наведені правові норми, слід зазначити, що нікчемними правочинами (недійсними в силу закону), є правочини про нікчемність яких вказано у відповідних нормах закону.
Пунктом 3.1.2. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець має право володіти і користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення. Розпоряджатись (в т.ч. відчужувати), передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду тощо, замінювати на аналогічне за ліквідністю майно, змінювати правовий статус предмета іпотеки, передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку виключно за письмовою згодою іпотекодержателя.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ПАТ «ВТБ Банк» надало згоду на укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Як встановлено судом, підставою для скасування державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Гніденко Н.Ю. державної реєстрації прав та їх обтяжень за індексним номером 18925857 від 28.01.2015, яким припинено право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, загальною площею 145,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки, та посвідчення договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, стало сфальсифіковане рішення Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014, яким знято арешт та заборону відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Матеріалами справи також підтверджується, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2015 у справі № 826/5357/15 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Вітцівської М.С. від 16.12.2014 за індексним номером 18046872, яким припинено обтяження (арешт нерухомого майна) нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча A.C. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.12.2014 за індексним номером 18037818, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча A.C. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2014 за індексним номером 18112938, яким припинено іпотеку нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. від 28.01.2015 за індексним номером 18925857 (т. 1 а.с. 197-203).
Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, відповідно до умов іпотечного договору укладеного між Банком та ОСОБА_2, укладено без згоди іпотекодержателя - ПАТ «ВТБ Банк».
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
За змістом частини 2 статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного правочину, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак, це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину недійсним.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», в інтересах якого діє Долгопола Ірина Сергіївна, - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Наталії Юріївни, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державні реєстратори Реєстраційної служби Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча Анна Станіславівна, ВітцівськаМарія Сергіївна, Федорова Ніна Петрівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 28 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Наталією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за № 49.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 757/10655/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10797/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.