про повернення апеляційної скарги
"27" липня 2016 р. Справа № 917/1295/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І. В., суддя Фоміна В. О.;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Кременчуці (вх.№2022П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від "09" вересня 2015 р. у справі №917/1295/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці,
до Професійно-технічного училища №6 м.Кременчука,
про відшкодування 81756,72 грн., -
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р. (суддя Кульбако М.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України у м.Кременчуці з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 17.09.2015р. звернулось з апеляційною скаргою від 16.09.2015р. за №19019/09-09 до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду першої інстанції на апеляційній скарзі (вх.№1066 від 17.09.2015р.).
Матеріали справи №917/1295/15 разом з апеляційною скаргою від 16.09.2015р. за №19019/09-09 на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р. направлені місцевим господарським судом на адресу Харківського апеляційного господарського суду 21.07.2016р., що вбачається із супровідного листа №01-19/664а (а.с.97).
25.07.2016р. матеріали справи №917/1295/15 разом з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Кременчуці від 16.09.2015р. за №19019/09-09 на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р. надійшли до Харківського апеляційного господарського суду та апеляційна скарга зареєстрована 25.07.2016р. за вх.№2022П/2.
Апелянт, посилаючись на порушення судом чинного законодавства, просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р. у справі №917/1295/15 та прийняти нову, якою задовольнити в повному обсязі позов Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці, стягнути з Професійно-технічного училища м.Кременчука на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці 81756,72 грн. переплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.12.2014 року. Справу розглянути без участі представника управління.
Одночасно заявник апеляційної скарги просить звільнити Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.94 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.
Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з положеннями ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р. подано з порушенням вимог частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення враховуючи наступне.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
Виходячи з вищезазначеної норми Закону, Управління Пенсійного фонду України у м.Кременчуці не включено до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до пункту 3.1 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Мотивуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянт зазначає про неможливість сплати судового збору у зв'язку з відсутністю в кошторисі на 2015р. видатків на сплату судового збору.
Проте колегія суддів вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. А тому колегія суддів не може вважати вказане клопотання обґрунтованим.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює те, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.
А, отже, прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень ч. 3 ст. 94 ГПК України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як убачається з наданої апеляційної скарги, апелянт в прохальній частині помилково зазначає про скасування постанови господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р., тоді як в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2015р.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, ч.3 ст. 94, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Повернути апеляційну скаргу Управлінню Пенсійного фонду України у м.Кременчуці.
Додаток: апеляційна скарга та додатки до неї на 6 арк.
Головуючий суддя О.А.Пуль
Суддя І.В.Тарасова
Суддя В.О.Фоміна