"21" липня 2016 р.Справа № 916/1094/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від ТОВ «Басарі» - ОСОБА_1 - за довіреністю;
від Одеської міськради - ОСОБА_2 - за довіреністю;
від Одеського міського управління юстиції - не з'явився;
від ДП «Компроміс» - не з'явився;
від ОСОБА_3 - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 20 травня 2016 року про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі №916/1094/16
за позовом: Одеської міської ради
до
- Одеського міського управління юстиції
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі»
- Дочірнього підприємства «Компроміс»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3
про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу
Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 21.07.2016р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
25.04.2016р. Одеська міська рада (надалі - позивач, Одеська міськрада) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» (надалі - відповідач, ТОВ «Басарі»), Дочірнього підприємства «Компроміс» (надалі - відповідач, ДП «Компроміс») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3, в якому просила суд:
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №43147687 від 02.09.2015р., видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції на об'єкт нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 101, загальною площею 3236,05кв.м.;
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №43163736 від 02.09.2015р., видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції на об'єкт нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 201, загальною площею 2739,5кв.м.;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.03.2016р., укладений між ДП «Компроміс» та ТОВ «Басарі», серія та номер: 115
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає: свідоцтво про право власності на приміщення 101 від 02.09.2015р. було видано на підставі двох основних документів: свідоцтва про право власності від 04.09.2014 року, виданого на ім'я ТОВ «Басарі» (з урахуванням договору купівлі-продажу 1/10000 частини об'єкта ОСОБА_3В.), та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.08.2015р.№ ОД 143152250712 стосовно приміщення 101. Однак, обидва документи, що стали підставою для видачі свідоцтва про право власності від 02.09.2015р. на приміщення 101, скасовано. Свідоцтво про право власності від 04.09.2014р. скасовано на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. по справі 916/457/15-г, а реєстрація декларації - на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 14.03.2016р. №131. Аналогічна ситуація існує і стосовно свідоцтва про право власності від 02.09.2015р. на приміщення 201. З урахуванням цього, свідоцтва про право власності від 02.09.2015р. на приміщення №101 та приміщення №201 підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки незаконними та скасованими є документи, що стали підставою для їх видачі. Договір купівлі-продажу від 18.03.2016р. має бути визнаний недійсним, оскільки на момент його укладання вже була чинною постанова Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. по справі 916/457/15-г, якою визнано незаконними та скасовано первинні правовстановлювальні документи - свідоцтва про право власності від 04.09.2014р. ТОВ «Басарі» на приміщення №101 та №201.
З посиланням на норми ст.ст.203,215,328 ЦК України, ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.2,5,6,8,15,18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі за позовом Одеської міської ради.
Разом з позовною заявою Одеська міськрада подала суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просила суд: накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: м.Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 101; накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 201.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідачі ще до подачі позову неодноразово вживали дії щодо утруднення захисту прав власності територіальної громади шляхом переоформлення права власності на спірні об'єкти. Так, первісно право власності на спірні об'єкти було зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але згодом вказані особи внесли дане майно до статутного капіталу ТОВ «Басарі», на підставі чого ТОВ «Басарі» отримало два свідоцтва про право власності від 04.09.2014р. Після цього, 17.02.2015р. ТОВ «Басарі» здійснило відчуження 1/10000 приміщення 101 на користь ОСОБА_3, а вже 17.03.2016р. ТОВ «Басарі» здійснило відчуження 1/10000 приміщення №201 на користь ДП компроміс”. При цьому, позивач вказує, що засновниками ТОВ «Басарі» є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а керівником - ОСОБА_4 В свою чергу, засновником ДП «Компроміс» є ОСОБА_4, а керівником - ОСОБА_3 ОСОБА_5 передача майна та майнових прав не спрямована на настання реальних правових наслідків.
20.05.2016р. Одеська міськрада подала суду першої інстанції уточнення до прохальної частини заяви про забезпечення позову. Заявник просить суд заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька,1-А, приміщення 101, заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 201. Одночасно, Одеська міська рада у цій заяві просить суд вимоги, заявлені у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту, поданій 25.04.2016р. до суду, не розглядати.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2016р. (суддя Малярчук І.А.) задоволено заяву позивача від 20.05.2016р. за вх.№2-2714/16 про забезпечення позову, обґрунтування якої викладено у заяві від 25.04.2016р. за вх. №2-2229/16 про вжиття заходів до забезпечення позову, заборонено:
- відповідним уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька,1-А, приміщення 101;
- відповідним уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 201.
Ухвала суду вмотивована посиланням на норми ст.ст.66,67 ГПК України, роз'яснення, які містяться у пункти 1-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» та обґрунтована тим, що враховуючи те, що позовні вимоги позивачем заявлені про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних об'єктів нерухомого майна, відносно яких позивач просить вжити заходів до забезпечення позову, які, на думку позивача, є самочинним будівництвом, з огляду на наведені позивачем в клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів в сукупності, у зв'язку, зокрема, проведенням ТОВ «Басарі» в період розгляду справи №916/457/15-г дій щодо переоформлення права власності на спірні об'єкти нерухомості, власниками яких на даний час є ТОВ «Басарі», ДП «Компроміс», за умови забезпечення принципу непорушності права власності його обмеження, з врахуванням встановленого постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/16-г обставини відсутності доказів відповідності в цілому паркінгу на пл.Грецькій, 1, до якого структурно входить спірне майно, будівельним нормам та нормам екологічної безпеки, зважаючи на те, що самий лише факт оренди такої нерухомості імовірно може вплинути на ділову репутацію орендарів, про яких у запереченнях зазначив відповідач, тоді як із вжиттям заходів до забезпечення позову відносно спірного майна стосовно заборони переоформлення правоволодіння на нього, ділова репутація орендарів, що не є його власниками, не підтверджена ніяким чином, суд дійшов висновку достатньо обґрунтованим припущення позивача, що невжиття заходів до забезпечення позову щодо заборони іншим особам, зокрема, відповідним уповноваженим реєструючим особам, вчиняти дії відносно спірного майна, його реєстрації, може порушити права позивача та зробити неможливим виконання рішення у справі, суд вважає за доцільне на період розгляду даної справи та вирішення спору по суті вжити заходи до забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду від 20.05.2016р., ТОВ «Басарі» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з наступних підстав:
- позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив щодо дій відповідача після подання позову до суду. Провадження по справі №916/1094/16 відкрито ще 27.04.2016р. і ТОВ «Басарі» після цього не вчиняло дій для утруднення виконання або невиконання рішення суду. Заяву про забезпечення позову позивач заявив в судовому засіданні 17.05.2016р., суд оголосив перерву до 20.05.2016р. - і знову за цей проміжок часу ТОВ «Басарі» не вчиняло та, й взагалі, не збирається вчиняти дій для утруднення виконання або невиконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (и.3. Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р.;
- судом першої інстанції порушено принцип розумності та адекватності вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру,а саме скасування свідоцтв про право власності. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб'єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. В той же час суд, забезпечуючи позов, забороняє вчиняти взагалі будь-які реєстраційні дії стосовно даного об'єкта нерухомого майна;
- в даному випадку не може йти мова про збалансованість інтересів сторін. Забезпечуючи позов, суд забороняє вчиняти будь які реєстраційні дії стосовно об'єкта нерухомого майна, яке взагалі не є предметом позову, чим обмежив право власників вільно розпоряджатися своїм майном (ст.321 ЦК України). До того ж суд по суті заборонив вчиняти певні дії власнику нерухомого майна фізичній особі ОСОБА_3, який в даній справі навіть не є відповідачем. Тобто, обмежено право вільно розпоряджатися своїм майном особі, до якої навіть не пред'явлено жодної позовної вимоги;
- відсутній будь-який зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Предмет позову - свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Забезпечення позову - заборона будь-яких реєстраційних дій стосовно об'єкта нерухомого майна, а не свідоцтв, що є предметом позову. Скасування самого лише свідоцтва не призведе до позбавлення ТОВ «Басарі» права власності на дане нерухоме майно.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2016р. (головуючий суддя Мирошниченко М.А., судді Величко Т.А., Лашин В.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.
16.06.2016р. ТОВ «Басарі» подало суду апеляційної інстанції заяву про відвід колегії суддів у вищезазначеному складі; 16.06.2016р. колегія суддів у складі головуючий суддя Мирошниченко М.А., судді Величко Т.А., Лашин В.В. заявила собі самовідвід по справі №916/1094/16.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. заявлений ТОВ «Басарі» відвід колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по справі № 916/1094/16 відхилено; задоволено заявлений колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду в складі: ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_5 та ОСОБА_7 самовідвід по справі №916/1094/16, а справу № 916/1094/16 передано на повторний автоматичний перерозподіл справ між суддями, за винятком самовідведених суддів. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2016р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято матеріали оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 20.05.2016р. по справі №916/1094/16 до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги в судове засідання.
06.07.2016р. Одеська міська рада подала суду апеляційної інстанції відзив по апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін.
06.07.2016р. з господарського суду Одеської області на запит суду апеляційної інстанції надійшли матеріали господарської справи №916/1094/16.
19.07.2016р. Одеська міська рада подала Одеському апеляційному господарському суду додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник Одеської міськради заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.
Одеське міське управління юстиції, ДП «Компроміс» та ОСОБА_3 своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та Одеської міськради, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Згідно із ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Судом першої інстанції застосовано заходи забезпечення позову, передбачені абз.4 ч.1 ст.67 ГПК України.
Згідно із ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пунктах 1,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, (Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.43-44, 50-51 матеріалів справи №916/1094/16) власниками приміщень 101,201 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі є:
- 9999/10000 приміщення 101 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі - ТОВ «Басарі»;
- 1/10000 приміщення 101 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі - ОСОБА_3;
- 9999/10000 приміщення 201 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі - ТОВ «Басарі»;
- 1/10000 приміщення 201 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі - ДП «Компроміс».
Позовними вимогами по даній справі є:
- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №43147687 від 02.09.2015р., виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції на об'єкт нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 101, загальною площею 3236,05кв.м.;
- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №43163736 від 02.09.2015р., виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції на об'єкт нерухомого майна - вбудовані приміщення громадського призначення для торгівлі, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Грецька, 1-А, приміщення 201, загальною площею 2739,5кв.м.;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.03.2016р., укладеного між ДП «Компроміс» та ТОВ «Басарі», серія та номер: 115.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на 12.08.2015р.) державний реєстратор видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону.
Згідно із ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на 12.08.2015р.) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: 1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна; 2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; 3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); 4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується); 5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; 6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна; 7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів; 8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки; 8-1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 9) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із ст.21 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 26.11.2015р.) рішення державного реєстратора, інформація з Державного реєстру прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі. Рішення державного реєстратора, інформація з Державного реєстру прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.
Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що адекватність заходу до забезпечення позову щодо заборони провадити реєстраційні дії у відношенні до нерухомого майна з урахуванням заявлених позивачем позовних вимог стосовно визнання недійсним та скасування свідоцтв про право власності полягає в тому, що на момент видачі спірних свідоцтв, тобто, вересень 2015р. положення ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 12.08.2015р.), п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначали обов'язковість видачі свідоцтв, як документа, що підтверджує виникнення права власності, тоді як на даний час відсутня така форма підтверджуючого право власності документа, як свідоцтво, та у відповідності до ч.1 ст.21 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (в редакції від 26.11.2015р.) підтверджуючим документом є інформація з Державного реєстру прав, таким чином позов заявлено про визнання недійсним та скасування документу, що відображає реєстраційну дію стосовно нерухомого майна.
Враховуючи наявне в даний момент права власності ТОВ «Басарі» на 9999/10000 приміщень 101 та 201 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі (а.с50), яке передбачає право розпорядження цим майном, в тому числі право відчужувати це майно, є всі підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до відчуження спірного майна третім особам, що ускладнить виконання рішення у даній справі тощо.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав). Акредитація суб'єктів та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У своїх додаткових поясненнях від 19.07.2016р. Одеська міська рада зазначає, що в управлінні державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради працюють державні реєстратори, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. При цьому вказане управління державної реєстрації не є правонаступником Одеського міського управління юстиції (яке є відповідачем по даній справі). Іншим суб'єктом державної реєстрації прав на нерухоме майно є, зокрема, ДП «Центр обслуговування громадян». Відповідно до інформації, що міститься на сайті Департаменту державної реєстрації МЮУ даного суб'єкта акредитовано в сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців у повному обсязі (дата - 28.04.2016 року).Отже, наряду з управлінням державної реєстрації юридичного департаменту ОМР лише тільки у м. Одесі діє інший суб'єкт державної реєстрації - Дії «Центр обслуговування громадян». Відповідно до інформації, що міститься на сайті, загалом по Україні станом на 01.07.2016р. здійснюють повноваження 88 акредитованих суб'єктів, а станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали - діяло 66 таких суб'єктів. Крім того, державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють, з урахуванням положень ст.10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, й будь-які нотаріуси. Станом на 01.01.2016р. кількість лише приватних нотаріусів і тільки в Одеській області становить 377. Отже кількість осіб, уповноважених вчиняти реєстраційні дії, є необмеженою. Потенційно будь-який державний реєстратор, незалежно від того, чи перебуває він у трудових відносинах із суб'єктом державної реєстрації (виконавчим органом ради, акредитованим суб'єктом), або є нотаріусом чи державним виконавцем (у випадку виконання судових рішень), має право вчиняти реєстраційні дії стосовно спірного майна. Крім того, кількість таких уповноважених осіб (державних реєстраторів) постійно змінюється - починають діяльність нові акредитовані суб'єкти, відкривають практику нові нотаріуси, тому не має сенсу й фіксація конкретного переліку державних реєстраторів на певний момент часує
Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги Одеською міськрадою заявлені про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних об'єктів нерухомого майна, відносно яких позивач просить вжити заходів до забезпечення позову, які, на думку позивача, є самочинним будівництвом, з огляду на проведення ТОВ «Басарі» в період розгляду справи №916/457/15-г дій щодо переоформлення права власності на спірні об'єкти нерухомості, власниками яких на даний час є ТОВ «Басарі», ДП «Компроміс», за умови забезпечення принципу непорушності права власності його обмеження, з врахуванням встановлених постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі №916/457/16-г обставин відсутності доказів відповідності в цілому паркінгу на пл.Грецькій, 1, до якого структурно входить спірне майно, будівельним нормам та нормам екологічної безпеки, місцевий господарський суд правомірно визнав достатньо обґрунтованим припущення Одеської міськради, що невжиття заходів до забезпечення позову щодо заборони іншим особам, зокрема, відповідним уповноваженим реєструючим особам, вчиняти дії відносно спірного майна, його реєстрації, може порушити права позивача та зробити неможливим виконання рішення у справі в подальшому.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність зв'язку між таким заходом забезпечення позову як заборона уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - вбудованих приміщень громадського призначення для торгівлі, розташованих за адресою: м.Одеса, площа Грецька,1-А, приміщення 101, 201 та співрозмірність заходів із заявленими позовними вимогами.
Наведені ТОВ «Басарі» в апеляційній скарзі доводи, якими скаржник фактично по своєму трактує поняття розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, на переконання суду апеляційної інстанції не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не доводять помилковість цих висновків.
Зокрема, посилання ТОВ «Басарі» на те, що позивачем не надано жодного доказу, які б свідчили про ухиляння відповідача після подання позову до суду, адже після відкриття провадження у справі ТОВ «Басарі» не вчиняло дій для утруднення виконання або невиконання рішення суду колегія судів відхиляє з огляду наступного.
Незважаючи на визнання недійсними свідоцтв про право власності (19.01.2016р.) та скасування реєстрації декларацій (14.03.2016р.), на підставі яких були видані оскаржені в даній справі свідоцтва про право власності, ТОВ «Басарі» 18.03.2016р. уклало з ДП «Компроміс» договір купівлі-продажу 1/10000 приміщення 201 по вул.Грецькій,1-А у м.Одесі.
Скаржник зазначає, що само по собі свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб'єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Однак за наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про те, що ТОВ «Басарі» є власником 9999/10000 приміщень 101, 201 по пл.Грецькій, 1-А, ТОВ «Басарі» не позбавлене можливості розпорядитись майном (приміщення 101,201 пл.Грецька,1-А м.Одеса) шляхом його відчуження будь-яким особам, що на думку колегії суддів може призвести в подальшому до утруднення виконання рішення суду за наслідками розгляду позовної заяви Одеської міськради по даній справі у разі задоволення позовних вимог.
Посилання ТОВ «Басарі» на те, що суд по суті заборонив вчиняти певні дії власнику нерухомого майна фізичній особі ОСОБА_3 (якому належить право власності на 1/10000 приміщення 101 по вул.Грецькій, 1-а), який в даній справі навіть не є відповідачем - тобто, обмежено право вільно розпоряджатися своїм майном особі, до якої навіть не пред'явлено жодної позовної вимоги слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали неспроможні. Суд заборонив вчиняти реєстраційні дії відповідним уповноваженим особам, а не ТОВ «Басарі» та ОСОБА_3, які такими особами не є.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає оскаржену ухвалу від 20.05.2016р. без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.99,101-103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2016р. у справі №916/1094/16 залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 26.07.2016р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Таран С.В.