"26" липня 2016 р. Справа № 922/743/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Россолов В.В.,,
при секретарі Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 09.03.2016 р.;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 5498 від 30.12.2015 р.;
3-ї особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду на відповідача (вх. № 1621Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року у справі № 922/743/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс", м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ,
про визнання недійсною частини договору,
В березні 2016 року ТОВ "Теплосервіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПАТ "Харківгаз" про визнання недійною окремої частини Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., а саме: п.п. 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2, 3.3.9.3 цієї технічної угоди, з посиланням на те, що зазначені пункти Технічної угоди суперечать умовам п.п. 5.13, 5.13.1, 5.13.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 р. № 618, відповідно до яких, у разі аварійних ситуацій, перелік яких наведено в п. 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ОСОБА_3 комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. у справі № 922/743/16 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійною окрему частину Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., а саме: п.п. 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2, 3.3.9.3 угоди, як такі, що суперечать актам законодавства України, з моменту її вчинення.
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що оспорювані пункти Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р. відповідають вимогам п.п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012 р. № 1181. Зазначає, що вказані Правила мають перевагу перед Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 р. № 618, оскільки Правила від 13.09.2012 р. № 1181 були прийняті пізніше.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.07.2016 р.
У зв'язку з відпусткою судді Камишевої Л.М., 13.07.2016 р. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 922/743/16 здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В., та 14.07.2016 р., у зв'язку з відрядженням судді Тихого П.В. здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Россолов В.В.
В судовому засіданні 14.07.2016 р., з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 26.07.2016 р.
Відповідач 21.07.2016 р. за вх. № 7283 надав пояснення до апеляційної скарги, в якому зазначає, що при складанні Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., зокрема, п.п. 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2, 3.3.9.3 цієї угоди, сторони керувались положеннями Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012 р. № 1181, які були чинними на момент укладення Технічної угоди та виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Позивач у відзиві від 08.07.2016 р. за вх. № 6868 та представник позивача в судовому засіданні 26.07.2016 р. не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі та поясненні до апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що п.п. 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2, 3.3.9.3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р. складані з порушенням п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012 р. № 1181, та п.п. 5.13, 5.13.1, 5.13.2, 8.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 р. № 618, оскільки в оспорюваних пунктах Технічної угоди не передбачено можливість здійснення перерахунку обсягу газу за період з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Представник 3-ї особи в судове засідання 21.07.2016 р. не з'явився, в поясненні по апеляційній скарзі від 24.06.2016 р. за вх. № 6563 просить розглянути справу за його відсутності, з урахуванням пояснень, наданих в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 01.04.2014 р. ТОВ "Теплосервіс" (позивач у справі) уклав з ПАТ "Харківгаз" (відповідачем у справі) Технічну угоду № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 (для промислових НАК) про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільчими мережами, за умовами якого відповідач зобов'язався здійснювати транспортування природного газу газорозподільними мережами до місця передачі позивачу на вході у його газову мережу, а позивач зобов'язався прийняти природний газ та виконувати інші обов'язки, передбачені цією Технічною угодою ( т. 1 а.с. 21-23).
У відповідності до п. 2.6 зазначеної Технічної угоди, обсяг спожитого позивачем - ТОВ "Теплосервіс" природного газу у звітному місяці підтверджується підписаним сторонами Технічним актом приймання-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, які зазначені у Переліку комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання (Додатку № 1 до цієї технічної угоди).
Порядок обліку газу визначено в розділі 3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р.
Так, відповідно до п. 3.2 розділу 3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., подача газу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу, який відповідає Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженим Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 р. № 618.
Згідно п.п. 3.3.4 розділу 3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., кожне включення та відключення (пломбування та розпломбування) систем і обладнання, а також використання природного газу за відсутності приладів обліку, викликаної їх ремонтом або позачерговою повіркою, фіксується відповідними актами із зазначенням дати і часу відключення.
Відповідно до п. 9.1 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., Технічна угода набрала чинності з дати її підписання та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р.
Підставою виникнення даного спору між сторонами стала наявність розбіжностей в обсягах спожитого ТОВ “Теплосервіс” газу за період з 01.12.2014 р. по 12.12.2014 р., а саме: за даними позивача обсяг спожитого ним газу у вказаний період згідно приладу обліку та звіту коректора складає 9045,4 м.куб., а за даними відповідача обсяг спожитого позивачем газу складає 19612,8 м.куб., який визначений методом технічного розрахунку.
Вказані розбіжності виникли внаслідок того, що 13.12.2014 р. о 16 год. 15 хв. після відключення електроенергії вийшов з ладу газовий лічильник, розташований на об'єкті споживача - КЗ “Зеленогайський спеціальний загальноосвітній НВК (дошкільний навчальний заклад - школа-інтернат І-ІІ ступенів)” Харківської обласної ради, розташовано за адресою: смт. Високий, вул. Театральна, 10, Харківський район, Харківська область.
Увесь комплекс послуг, пов'язаних з обслуговуванням котельні, в тому числі вузла обліку газу, здійснює ПрАТ “Володар” на підставі договору, укладеного з ТОВ “Теплосервіс”.
Виконані роботи з прийняття в експлуатацію вузла обліку природного газу (з встановленням пломб) в топковій спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату за адресою: смт. Високий, вул. Театральна, 10, Харківський район, Харківська область, прийнято ПрАТ “Володар” по ОСОБА_2 передачі-приймання виконаних робіт (послуг) по договору № 2240 від 14.10.2014 р., який укладено між ПрАТ “Володар” та ПАТ “Харківгаз” (т. 1 а.с. 66-67).
ПрАТ “Володар”, у зв'язку з виявленою зупинкою газового лічильника GMS G-16-40 зав. № 023694, встановленого на котельні КП “Зеленогайський НВК”, листом № 60 від 17.12.2014 р. (т. 1 а.с. 71) повідомив ПАТ “Харківгаз” про виявлену несправність газового лічильника та просив направити представника ПАТ “Харківгаз” для зняття пломб з цього лічильника та направлення його на ремонт.
Представниками ПАТ “Харківгаз” 17.12.2014 р. складено акт перевірки технічного стану вузла обліку (т. 1 а.с. 72), відповідно до якого під час обстеження вузла обліку було виявлено, що лічильник газу не реагує на проходження природного газу. Ця ситуація зафіксована у складеному акті, який підписаний з обох сторін. Споживачу рекомендовано провести ремонт лічильника газу та його повірку, відповідні документи надати ПАТ “Харківгаз”.
ПрАТ “Володар” листом від 23.12.2014 р. № 62 (т. 1 а.с. 73) повідомив ПАТ “Харківгаз” про необхідність направлення представника для пломбування газового лічильника GMS G-16-40 зав. № 023694 після ремонту та повірки.
Представниками ПАТ "Харківгаз" 25.12.2014 р. на об'єкті - КП “Зеленогайський НВК” встановлено відремонтований лічильник газу GMS G-16-40 зав. № 023694, що підтверджується актом перевірки технічного стану вузла обліку від 25.12.2014 р. (т. 1 а.с. 74).
Проведення ремонту лічильника GMS G-16-40 зав. № 023694 підтверджується листом СП "Радміртех" від 06.01.2015 № 01 (т. 1 а.с. 54).
В акті перевірки технічного стану вузла обліку від 25.12.2014 р. відповідачем -ПАТ "Харківгаз" вказано про необхідність проведення розрахунку облік спожитого природного газу за період з 01.12.2014 р. з 09.00 год. до 25.12.2014 р. до 09.00. год. відповідно до "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання, споживання", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618.
Мереф'янською філією ПАТ „Харківгаз" було здійснено перерахунок обсягу споживання природного газу за період з 01.12.2014 р. по 25.12.2014 р. (24 доби) за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, про що представниками ПАТ "Харківгаз" складено технічний розрахунок від 25.12.2014 р., за яким обсяг спожитого позивачем газу складав 19612,8 м.куб.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про визнання недійсною окремої частини технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., зокрема п.п. 3.3.9; 3.3.9.1; 3.3.9.2; 3.3.9.3 вказаної Технічної угоди, які передбачають, що перерахування обсягу протранспортованого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання проводиться з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяця, які здійснювались спільно з відповідачем у випадках тимчасової відсутності ЗВТ (п. 3.3.9.2) та наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ) (п. 3.3.9.3).
Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги повністю. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з Технічної угоди № 11ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., при її укладенні сторони керувались, зокрема, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 26.01.2006 р. № 67/1194, а також Правилами користування природним газом для юридичних осіб" затвердженими Постановою ОСОБА_3 комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 р. № 1181.
У відповідності до п. 3.12.2 Правил користування природним газом для юридичних осіб від 13.09.2012 р. № 1181 (які втратили чинність з 27.11.2015 р. на підставі Постанови ОСОБА_3 комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р., але діяли на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках:
- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);
- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку;
- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу;
- пропущення строків повірки ЗВТ.
Аналогічні підстави для проведення перерахунків обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу визначені в п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618.
Згідно п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб від 13.09.2012 р. № 1181, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.
Згідно ч. 1 п. 3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб від 13.09.2012 р. № 1181, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Відповідно до п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводять за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.
У разі аварійних ситуацій, перелік яких надано у пункті 8.2 цих Правил і які зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, перерахунки здійснюються згідно з підпунктом 5.13.2 цих Правил, за період з моменту виникнення аварійної ситуації до моменту її усунення.
Відповідно до п. п. 5.13.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання від 27.12.2005 р. № 618, якщо власником комерційного вузла обліку є споживач, перерахунки об'єму про транспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Отже, відповідно до п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 р. № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" затвердженими Постановою ОСОБА_3 комісії від 13.09.2012 р. № 1181, у випадку відсутності (несправності) ЗВТ, перерахунок обсягу спожитого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
В п.п. 3.3.9 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р. передбачено, що визначений за допомогою вузла обліку газу обсяг газу, поданого ТОВ "Теплосервіс" (позивачу) вважається недійсним та перерахунки обсягу поданого газу проводяться ПАТ "Харківгаз" (відповідачем) у наступних випадках та за таких умов:
3.3.9.1. за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання ТОВ "Теплосервіс", починаючи з дати проведення останньої перевірки вузла обліку або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень в поточному місяця, які здійснювались спільно з ПАТ "Харківгаз". Нарахування згідно вказаного пункту проводиться у випадках:
3.3.9.2. Тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт). Непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу.
3.3.9.3. Наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).
Таким чином, п.п. 3.3.9; 3.3.9.1; 3.3.9.2; 3.3.9.3 спірної Технічної угоди передбачають, що перерахування обсягу газу, спожитого позивачем, проводиться починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку або, якщо такі перевірки не проводились, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяця, які здійснювались спільно з відповідачем.
Вищезазначене суперечить вимогам п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 р. № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" від 13.09.2012 р. № 1181, якими регулюються правовідносини між позивачем та відповідачем і яких сторони погодились дотримуватись в преамбулі Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р.
Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, обставини, щодо яких помилилась сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення.
Враховуючи, що п.п. 3.3.9; 3.3.9.1; 3.3.9.2; 3.3.9.3 Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р. не передбачено можливості здійснення перерахунку обсягу газу за період з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача, яку визначено п. 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання" від 27.12.2005 р. № 618 та п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб" від 13.09.2012 р. № 1181, чим порушуються права позивача, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання недійною окремої частини Технічної угоди № 11 ТУ-ПР НАК 213-2014 від 01.04.2014 р., передбаченої п.п. 3.3.9, 3.3.9.1, 3.3.9.2, 3.3.9.3 цієї технічної угоди.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі зазначеного, враховуючи, що відповідачем не доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування своєї апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевим господарським судом під час прийняття рішення від 24.05.2016 р. у справі № 922/743/16 повністю досліджено обставини, які мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування або зміни зазначеного рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року у справі № 922/743/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений та підписаний 27.07.2016 р.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Россолов В.В.