04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" липня 2016 р. Справа №5011-43/12756-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Баранця О.М.
Пантелієнка В.О.
при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.
та представників:
від апелянта: не з'явились;
ліквідатор: арбітражний керуючий Олефіренко О.І. (посв.№ 841 від 15.04.2013);
інші учасники провадження: не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу Компанії „Джоп Девелопмент Інк"
на ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 15.01.2013
у справі № 5011-43/12756-2012 (суддя: Пасько М.В.)
за заявою ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева"
про визнання банкрутом
Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12756-2012 визнано кредиторами Товариство з обмеженою відповідальністю "Женева": ОСОБА_4 на суму 1 593 176, 00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" на суму 331 822, 76 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 924 998, 76 грн.; зобов'язано розпорядника майна боржника -арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича провести збори кредиторів, про час і місце проведення яких, у встановленому Законом порядку повідомити кредиторів; зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" - арбітражного керуючого Гороховського А.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника та вирішено інші процесуальні питання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою попереднього засідання суду першої інстанції, Компанія „Джоп Девелопмент Інк" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 15.01.2013 у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 20.07.2016.
19.07.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
В судове засідання 20.07.2016 представник апелянта та представники кредиторів не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцятиденного строку з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
При цьому, господарський суд виходить з того, що у даному випадку кредитор ОСОБА_4 не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника цього кредитора підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Зважаючи на викладене, клопотання представника кредитора ОСОБА_4 про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Враховуючи п'ятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження та враховуючи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, судову практику Європейського суду з прав людини, яка зобов'язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до попередження затягування розгляду справ, судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника апелянта та кредиторів, за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.07.2016 ліквідатор проти апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, при цьому зазначивши, що оскільки оскаржувана ухвала не стосується прав та обов'язків апелянта, останній не має права на апеляційне оскарження в даному випадку, відсутній суб'єкт апеляційного оскарження .
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, вислухавши пояснення та позицію ліквідатора у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження з розгляду вказаної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.01.2013 у даній справі слід припинити на підставі ст. 80 ГПК України, як таке, що порушене помилково, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції затвердив реєстр вимог кредиторів.
Апелянт звертаючись з апеляційною скаргою зазначає про те, що вказаний реєстр вимог кредиторів, затверджений судом першої інстанції, не може вважатися законним та порушує його права, оскільки нерухоме майно зареєстроване за банкрутом - магазин «Діадема», що знаходиться за адресою: м. Івано-Фпанківськ, вул. Незалежності, б. 29, є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 01.04.2015, укладеним між Компанією «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК» та гр. ОСОБА_7 В даному випадку апелянт зазначає, що він є іпотекодержателем вказаного майна, проте до реєстру вимог кредиторів, якій затверджено оскаржуваною ухвалою від 15.01.2013 у даній справі, не долучено додаток з переліком заставного майна.
Статтею ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.
У відповідності до ст. 1 Закону, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
В матеріалах справи не міститься доказів звернення апелянта до суду першої інстанції з заявою про визнання його кредиторських вимог до боржника у даній справі, з будь-якими іншими заявами. Ліквідатор банкрута у даній справі пояснив, що у нього відсутні підтверджені відомості (документи), належні докази, які б підтвердили відповідні зобов'язання банкрута перед апелянтом.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень та ухвал суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Стаття 1 ГПК України передбачає право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Саме з метою такого захисту статтею 91 ГПК України надано право на звернення з апеляційною скаргою особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.
З аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для надання певній, не залученій до участі у справі, особі права на звернення з апеляційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок вирішення судом спору у справі, внаслідок прийняття оскаржуваного судового рішення, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'я зки у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Судова колегія звертає увагу апелянта на ту обставину, що оскаржувана ухвала була винесена судом першої інстанції 15.01.2013, в той час коли лише 01.04.2015 було підписано договір іпотеки, між Компанією «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК» та гр. ОСОБА_7, тому оскаржувана ухвала ніяким чином не зачіпала права та обов'язки апелянта при її винесенні і не могла стосуватися його прав та обов'язків щодо сторін у даній справі.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції є скаржник. Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині цього судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 02.09.2008 у справі № 23/294).
На даний момент Компанія «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК» не зверталась до суду першої інстанції у даній справі з будь-якими клопотаннями чи заявами з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини, належних доказів того, що апелянт є забезпеченим кредитором матеріали даної справи не містять, тобто Компанія «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК» не є суб"ектом апеляційного оскарження у даному випадку.
В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм чинного законодавства, судовою колегією встановлено, що апелянт не звертався до суду із кредиторськими вимогами до боржника. Доказів того, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскарженого судового акту вирішив питання про права та обов'язки Компанії «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК», останнім також не надано, отже, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, у даному випадку, у апелянта відсутнє.
Скаржник - Компанія «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК» не набув статусу ані кредитора, ані учасника провадження у даній справі, а тому в даному випадку відсутній суб'єкт апеляційного оскарження, на що вірно послався ліквідатор банкрута у даній справі у своєму відзиві на апеляційну скаргу та у своїх поясненнях в судовому засіданні 20.07.2016 в суді апеляційної інстанції.
Якщо встановлено, що права апелянта оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, або повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, або повторно після повернення апеляційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 97 ГПК, або повторно після повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 93 ГПК у зв'язку з пропуском передбаченого цією нормою річного строку, або на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.
Згідно з абз. 5 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на її подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК.
За результатами розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що питання про права та обов'язки апелянта щодо сторін у справі № 5011-43/12756-2012 судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вирішувалося, відтак оскаржуване судове рішення не зачіпало прав та обов'язків апелянта, у зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційним господарським судом помилково прийнято до провадження дану апеляційну скаргу, на ухвалу суду першої інстанції від 15.01.2013 у даній справі, дану апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати. За таких обставин, апеляційне провадження з розгляду даної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.01.2013 у даній справі слід припинити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80, ст. 106 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4-1, 4-7, п. 1 ч. 1 ст. 80, 86, 99, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «ДЖОП ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНК» на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-43/12756-2012.
2. Матеріали оскарження ухвали господарського суду м. Києва від 15.01.2016 у справі № 5011-43/12756-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Баранець
В.О. Пантелієнко