про відмову у прийнятті позовної заяви
"27" липня 2016 р.
№ 926/2102/16
Суддя Т.І. Ковальчук,
розглянувши матеріали за позовом приватного акціонерного товариства “Туристичний комплекс “Черемош”, м. Чернівці
до Чернівецького РЕМ ПАТ “ЕК “Чернівціобленерго”, м. Чернівці
про скасування рішення комісії
Позивач звернувся з позовом до Чернівецького РЕМ ПАТ “ЕК “Чернівціобленерго” про скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 178 від 13.07.2016 р., з розгляду акта про порушення № 123018 від 20 квітня 2016 р.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Сторони господарського процесу повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність.
Господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов'язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. У цьому виражається нерозривний процесуальний зв'язок між процесуальною правоздатністю і здатністю мати матеріальні права та обов'язки. Особа наділяється процесуальною правоздатністю з метою захисту матеріальних прав і інтересів. Правоздатність у матеріальному праві - це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов'язки, а процесуальна правоздатність - це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником.
Оскільки господарська процесуальна правоздатність тісно пов'язана з матеріально-правовою правоздатністю і з матеріальним правом, яке підлягає захисту, вона виникає одночасно з виникненням здатності мати матеріальні права. Відповідно до ст. 91 ЦК цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Для юридичних осіб обсяг процесуальної правоздатності й процесуальної дієздатності збігається, оскільки процесуальна правоздатність і процесуальна дієздатність юридичної особи виникають одночасно з моменту державної реєстрації юридичної особи.
Що ж до господарської процесуальної правоздатності та дієздатності відокремлених підрозділів юридичних осіб, філій і представництв, то останні, будучи наділені певним обсягом господарських прав та обов'язків (господарська компетенція), тим не менше, не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, оскільки не мають статусу юридичної особи,
Під час розгляду матеріалів позовної заяви на предмет їх достатності для прийняття до розгляду і порушення провадження у справі суд здійснив інтернет-пошук інформації про статус Чернівецького РЕМ на сайті державного підприємства “Інформаційно-ресурсний центр” (“Пошук відомостей в ЄДР”) і встановив, що зазначений позивачем відповідач - Чернівецький РЕМ (район електричних мереж) публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Чернівціобленерго” не включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто не є юридичною особою, на відміну від ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”.
Однак, у позовній заяві позивач зазначив відповідачем не юридичну особу - ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”, а його відокремлений підрозділ - Чернівецький РЕМ, у прохальній частині позовної заяви разом з вимогою про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 178 від 13.07.2016 р., просить стягнути судові витрати саме з Чернівецького РЕМ ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”.
Відтак, оскільки Чернівецький РЕМ є відокремленим підрозділом ПАТ ЕК “Чернівціобленерго” (код ЄДРПОУ 00130760) без права юридичної особи, то в силу приписів ст.ст. 1, 21 ГПК України не може бути самостійним відповідачем в господарському суді.
У зв'язку з цим у відповідності до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у прийнятті позовної заяви належить відмовити.
Разом з тим, суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України “Про господарські товариства”, “Про акціонерні товариства”, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу (п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, п. 7 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. N 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”).
Відтак, позивач не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з позовом до ПАТ ЕК “Чернівціобленерго” в особі відокремленого підрозділу - Чернівецького району електричних мереж ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на недоліки позовної заяви, які свідчать по її невідповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України та які слід усунути про повторному зверненні з позовом до господарського суду, зокрема: позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору (за немайнову вимогу судовий збір сплачується в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на початок поточного року, на 2016 рік - 1378 грн.), докази надіслання відповідачеві позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек) подано в копіях, тоді як відповідно до ст. 54 ГПК України такі докази повинні подаватися в оригіналі.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві.
Суддя Т.І.Ковальчук