"21" липня 2016 р.Справа № 921/160/16-г/4
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючої судді Бурди Н.М. , судді Андрусик Н.О. , судді Андрушків Г.З.
Розглянув матеріали справи
за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000
до відповідача 1: Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області, вул. Б. Хмельницького, 13, м. Зборів, Тернопільська область, 47201
відповідача 2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Б.Хмельницького, 59/16, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, 47210
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, повернення земельної ділянки.
За участі представників сторін:
позивача: старший прокурор прокуратури ОСОБА_2, посвідчення № 023747 від 19.12.13 р.;
відповідача 1: не з'явився;
відповідач 2: не з'явився.
Суть справи:
Учаснику судового процесу оголошено склад суду та роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідачів: 1 - Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області вул. Б. Хмельницького, 13, м. Зборів, Тернопільська область, 47201, 2 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вул. Б.Хмельницького, 59/16, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, 47210 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради №1227 від 25.04.2014р., зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду від 21 березня 2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
До початку судового засідання позивачем через канцелярію суду подано заяву №78-2527 від 18.05.2016 року про припинення провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України, у якій також просить повернути сплачену суму судового збору. Крім того подано клопотання №05/83 вих-16 від 18.05.2016 року про долучення до матеріалів справи нових доказів.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.05.2016р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням поданої заяви №78-2527 від 18.05.2016 року про припинення провадження у справі.
Представник відповідача 2 заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов, поданому через канцелярію суду 18.05.2016 року за вхідним номером 10396. Так, зокрема, ним зазначено, що з метою приведення правовідносин між відповідачем-1 та відповідачем-2 до вимог діючого законодавства, що регулює порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на об'єктах благоустрою та дотримання процедури набуття речових прав на земельну ділянку для розміщення такої тимчасової споруди, відповідачем-1 прийнято рішення за № 166 від 30.03.2016 р. «Про скасування рішення Зборівської міської ради» пунктом 1 якого скасовано рішення № 1227 п'ятдесят сьомої сесії Зборівської міської ради від 25.04.2014 р. Таким чином, станом на момент вирішення спору по суті оскаржуване позивачем рішення Зборівської міської ради за № 1227 від 25.04.2014 р. вже є скасованим, що відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі.
Також вважає, що заявивши віндикаційний позов позивач обрав неправильний спосіб захисту права власності у спірних правових відносинах пов'язаних із правом користування чужою земельною ділянкою (сервітут), з огляду на те, що відповідно до норм статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тоді як за договором сервітуту власник земельної ділянки її нікому не передає, а лише дозволяє нею користуватися з визначеною метою, а отже, неможливо витребувати з володіння особи майно, яке їй у володіння не переходило, у зв'язку з чим, в цій частині позовних вимог позов не може підлягати до задоволення у спосіб обраний позивачем.
Окрім того, в даному судовому засіданні повідомив про те, що на даний час відповідачами 1 та 2 вчиняються усі необхідні дії для належного оформлення права користування ФОП ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою.
19 травня 2016 року суддя Бурда Н.М. звернулась із завою про призначення колегіального розгляду справи №921/160/16-г/4 за результатами розгляду якої згідно розпорядження голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_3 від 19.05.2016 року, враховуючи те, що дана справа відноситься до категорії складних, у зв'язку з характером заявлених позовних вимог, призначено судову колегію для розгляду справи №921/160/16-г/4 у складі трьох суддів.
Ухвалою від 19.05.2016р. на виконання розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_3, яким призначено судову колегію для розгляду справи №921/160/16-г/4, дану справу прийнято до провадження колегії суддів: головуюча суддя - Бурда Н.М., судді: Шумський І.П., Андрусик Н.О. та відкладено її розгляд на 14.07.2016р.
12 липня 2016 року суддя Бурда Н.М. звернулась із заявою про зміну складу колегії у зв'язку з тим, що суддя Шумський І.П. перебуває у щорічній основній відпустці та прийняти участь у призначеному на 14.07.2016р. судовому засіданні не зможе.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.07.2016 р. у склад судової колегії увійшли: головуючий суддя Бурда Н.М., судді: Андрушків Г.З., Андрусик Н.О.
Ухвалою від 14.07.2016р. дану справу прийнято до провадження колегії суддів : головуюча суддя - Бурда Н.М., судді : Андрушків Г.З., Андрусик Н.О. та відкладено її розгляд на 21.07.2016р.
20 липня 2016 року на адресу суду від позивача надійшла заява №78-3605вих.16 від 20.07.2016 року про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо витребування із незаконного володіння земельної ділянки та яка також містить клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву №78-3605вих16. від 20.07.2016 року про припинення провадження у справі та повідомила про відсутність додаткових клопотань, пояснень чи документів необхідних для долучення до матеріалів справи.
Представники відповідача 1 та 2 у судове засідання, що відбулося 21.07.2016р., не з'явилися хоча про місце і час проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про одержання на примірнику ухвали про відкладення розгляду справи від 14.07.2016р., долученому позивачем до матеріалів справи.
В судових засіданнях у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 21.07.2016р.) для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи, а також додаткові докази у справу.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
- 25.04.2014р. Зборівською міською радою прийнято рішення №1227 "Про відношення ПП ОСОБА_1В." п. 1 якого вирішено заключити договір оренди земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_1 для (обслуговування приміщення двох ТС), за адресою: м.Зборів, вул.Б.Хмельницького, 2 терміном на 10 (десять) років. Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено розмір орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На підставі вказаного рішення, 27.05.2014 між Зборівською міською радою, як Власником, та суб'єктом господарювання ОСОБА_1, як Сервітуарієм, укладено договір №23 особистого строкового сервітуту для обслуговування малої архітектурної форми (надалі - Договір) у відповідності до п. 1.1 якого Власником встановлено особистий строковий сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Зборів, початок вул. Б.Хмельницького, 2 площею 60 кв. м. для торгівлі продуктовими, алкогольними та супутніми товарами. Загальна площа обслуговування становить 100 (сто) кв.м., за яку справлятиметься орендна плата згідно нормативної грошової оцінки із врахуванням індексації.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що плата по договору вноситься Сервітуарієм у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнту орендної плати,що складає 1100,02 грн. на рік із врахуванням індексації, а щомісячна плата складає 91,66 грн. грн. із врахуванням індексації.
Згідно п. 4.3 Договору Сервітуарій має право приступати до використання земельної ділянки після реєстрації цього договору.
Однак доказів, які б підтверджували здійснення державної реєстрації договору №23 від 07.05.2014р., сторонами до матеріалів не долучено, а судом не здобуто.
За твердженням прокурора між сторонами Договору виникли правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою з метою ведення підприємницької діяльності, що відповідає визначенню правовідносин з оренди землі, наведеному у Законі України "Про оренду землі". Також, на думку прокурора укладення спірного договору не спрямовано на реальне настання наслідків у вигляді сервітутного користування землею, а є фактично прихованою процедурою передачі в орендне користування земельної ділянки без проведення торгів. Саме дані обставини визначені як підстави для звернення до суду з даним позовом, обґрунтовуючи представництво інтересів держави органом прокуратури у зв'язку з відсутністю суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено повноваження щодо звернення з відповідним позовом до суду.
Позивач вважає, що рішення Зборівської міської ради №1227 від 25.04.2014 «Про відношення ПП «ОСОБА_1В.» прийнято останньою з порушенням вимог ст. ст.123, 134 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів, тобто з порушенням порядку передачі у користування земельної ділянки та всупереч інтересам територіальної громади міста. Крім того, всупереч статті 404 Цивільного кодексу України, земельна ділянка надана фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 не з метою усунення недоліків його земельної ділянки, а з метою встановлення платного земельного сервітуту для розміщення тимчасової споруди для здійснення комерційної діяльності. У зв'язку з вище наведеним, на думку заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури дане рішення повинно бути визнано незаконним та скасованим в порядку визначеному частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, як таке що суперечить актам цивільного законодавства.
Також, з огляду на те, що договір особистого строкового сервітуту укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, в силу вимог частини 2 статті 402 Цивільного кодексу України, абзацу 2 частини 2 статті 100 Земельного кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не може вважатися укладеним,як такий, що не пройшов державної реєстрації , відповідно ФОП ОСОБА_1 незаконно користується земельною ділянкою площею 100 кв.м., наданою під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Б.Хмельницького, 2 у м. Зборові, прокурор звернувся до суду з вимогою про витребування із незаконного володіння цієї земельної ділянки та повернення її Зборівській міській раді, керуючись при цьому п. 2 ч. З ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Проаналізувавши встановлені судом обставини в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, у відповідності з статті 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України, при цьому судом взято до уваги таке:
- статтею 121 Конституції України, ст.ст. 2,29 ГПК України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво інтересів громадян або держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", п. 3 якої передбачено , що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України N 3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно зі ст.14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011р. №459/2011 "Про державну інспекцію сільського господарства України" є Держсільгоспінспекція України. Разом з тим, цим законом не передбачено повноважень щодо звернення названого центрального органу виконавчої влади до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Не передбачено таких повноважень також і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, яке затверджено Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011.
Отже, враховуючи особливий статус землі, як національного багатства, яке охороняється державою, порушення законодавства при прийнятті рішень органом місцевого самоврядування - Зборівською міською радою у сфері земельних правовідносин, що відповідно порушує інтереси держави та завдає шкоди майновим інтересам територіальної громади м. Зборова, враховуючи відсутність органу до компетенції якого віднесено звернення до суду з позовною заявою , прокурором вірно зазначено про відсутність у органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах повноважень щодо звернення до господарського суду з відповідним позовом. Тому, прокурор правомірно набув статусу позивача в даній справі.
У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 26, 59, 74 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанови Пленуму Вищого господарського суду №10 від 24.10.2011р. (із наступними змінами та доповненнями), а також судової практики, що склалася, розгляд заявлених позивачем вимог щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, підвідомчі господарському суду так як, реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізується волевиявлення держави або територіальної громади, як учасника цивільно-правових відносин, із якими виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто, справи у них підвідомчі господарським судам.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В процесі розгляду справи встановлено, що :
- оспорюване позивачем рішення №1227 від 25.04.2014р. "Про відношення ПП ОСОБА_1В." за станом на 30.03.2016р. скасовано внаслідок прийняття Зборівською міською радою рішення №166 від 30.03.2016. "Про скасування рішення Зборівської міської ради";
- земельна ділянка, що перебувала у відповідача 2 - ФОП ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного рішення №1227 від 25.04.2014р. та незареєстрованого договору особистого строкового сервітуту для обслуговування малої архітектурної форми №23 від 27.05.2014р. повернута 19.07.2016р. по акту прийому-передачі земельної ділянки міській раді в добровільному порядку.
Про вказані вище обставини суд повідомив позивач заявою за №78-2527 від 18.05.2016 року про припинення провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування із долученою до неї копією рішення Зборівської міської ради №166 від 30.03.2016. «Про скасування рішення Зборівської міської ради», пунктом 1 якого скасовано рішення № 1227 п'ятдесят сьомої сесії Зборівської міської ради від 25.04.2014 р., що є предметом розгляду у даній справі, а також заявою №78-3605вих.16 від 20.07.2016 року про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо витребування із незаконного володіння земельної ділянки повідомлено про те, що 19.07.2016р. між СПД ОСОБА_1. та Зборівською міською радою складено акт прийому-передачі земельної ділянки, що знаходиться за адресою : вул. Б.Хмельницького, 2, м. Зборів , що свідчить про повернення спірної земельної ділянки законному володільцю в добровільному порядку, у зв'язку із чим він (позивач) просить колегію суддів припинити розгляд даної справи в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України за відсутністю предмету спору на день його розгляду.
У відповідності до п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Враховуючи зазначене, колегія судів дійшла висновку, що станом на день розгляду справи, між сторонами не існує неврегульованих питань щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення міської ради №1227 від 25.04.2014р. та зобов'язання повернути земельну ділянку, а відтак провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Клопотання позивача про повернення суми судового збору в розмірі 2756 грн 00 коп., викладене у заявах №78-2527вих.16 від 18.05.2016 року та №78-3605вих.16 від 20.07.2016 року , судом вирішено з врахуванням встановлених в процесі розгляду справи обставин та у відповідності до вимог п. 5 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", п. 5.1 Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", про що винесено відповідну ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 43, 80 п.1-1, 86 ГПК України, господарський суд,-
1. Провадження у справі припинити.
Головуючий суддя Н.М. Бурда
Суддя Андрусик Н.О.
Суддя Андрушків Г.З.