33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
про відмову в прийнятті позовної заяви
"27" липня 2016 р. № 918/702/16
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Рівне та Пенсійного фонду м. Рівне про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Рівне та Пенсійного фонду м. Рівне проз зобов'язання вчинити дії.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття їх до розгляду з огляду на наступне.
Згідно із ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Зокрема, сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими відносинами є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.
Відповідно до статті 1 ГПК України громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Матеріали позовної заяви не містять доказів підтвердження набуття ОСОБА_1 статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відносини, що склалися між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачами - Державною податковою інспекцією у м. Рівне та Пенсійним фондом м. Рівного не є господарськими, а тому спір, що виник між сторонами, не може бути розглянутий господарським судом.
Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року № 10 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно з пунктами 17, 18 Постанови до компетенції господарських судів не відноситься, зокрема, розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором. Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів (ст. 1 Бюджетного кодексу України), не є господарськими; до відповідних відносин не застосовується також і Цивільний кодекс України (частина 2 статті 1 цього Кодексу).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у прийнятті заяви, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Рівне та Пенсійного фонду м. Рівне про зобов'язання вчинити дії не підвідомча господарському суду, у зв'язку з чим, суд відмовляє у її прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, Господарський суд Рівненської області-
1. У прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Рівне та Пенсійного фонду м. Рівне про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Матеріали позовної заяви повернути позивачу.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 2 примірники:
1 - в наряд;
2 - позивачу (33022, м. Рівне, вул. Черняка, 18/40).