про відмову у прийнятті позовної заяви
27.07.2016 Справа № 920/735/16
Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Шостка Сумської області)
до - NAP Konsult OU (м. Таллін, Естонія)
про стягнення 17103,84 Євро (467423 грн. 07 коп.),
При перевірці поданих позовних матеріалів судом встановлено, що дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом - Законом України “Про міжнародне приватне право”.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Як вбачається із змісту доданого до позовної заяви контракту №30/03/16 від 30.03.2016, якщо спір не врегульовано, то за письмовим запитом однієї із сторін спір передається на розгляд у Господарський суд України за змістом проблеми (п. 9.2).
Відповідно до статей 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (ст. 21).
Таким чином, Господарський суд України, якому сторонами контракту № 30/03/16 від 30.03.2016 вирішено доручити розв'язання спорів між ними, взагалі відсутній у судовій системі України.
Крім того, відповідно до статті 21 Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (договір ратифіковано 22.11.1995), якщо даний договір не встановлює іншого, суди кожної з Договірних Сторін компетентні розглядати цивільні справи, якщо на території цієї Договірної Сторони знаходиться орган управління, представництво або філіал юридичної особи. Суди Договірних Сторін розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін.
Позивачем при зверненні до суду не подано доказів знаходження на території України органу управління, представництва або філіалу відповідача.
Крім цього, за змістом статей 41, 12-17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.
Згідно до ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи вищезазначене, оскільки сторони передбачили договірною підсудністю передачу спорів на вирішення Господарському суду України, якого не існує у системі господарських судів України, а також те, що підсудність справи чітко встановлена ст. 15 ГПК України - за місцезнаходженням відповідача, а відповідач знаходиться в м. Таллін, Естонія, суд відмовляє у прийнятті даної позовної заяви, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.
Суд повідомляє позивача, що позивач не позбавлений права звернутися за захистом свого права до відповідного суду за місцем знаходження відповідача.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.62, ст. 86 ГПК України, суд
1. В прийнятті позовної заяви - відмовити.
Додаток: позовна заява від 25.07.2016 на 3 аркушах, з додатками на 29 аркушах, в тому числі: фіскальний чек від 04.07.2016, опис вкладення у цінний лист від 04.07.2016, копія платіжного доручення від 06.07.2016 № 126, копія платіжного доручення від 18.07.2016 № 127.
Суддя О.Ю. Резніченко