21 липня 2016 року Справа № 915/525/16
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”,
м. Київ, вул. Ковпака, 29,
поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 21, а/с 4-1, ОСОБА_1,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
54001, АДРЕСА_1,
про стягнення 495797 грн. 72 коп.,
Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (далі - позивач, банк) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, позичальник) заборгованості за Договором про надання кредиту № 645/4-208 від 17.04.2008 в сумі 495797 грн. 72 коп., з яких: 146852 грн. 03 коп. - основний борг за кредитом; 190993 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами; 32845 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за кожен випадок; 30618 грн. 78 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кожен випадок; 48901 грн. 73 коп. - інфляційні втрати за неповернутим кредитом; 45585 грн. 93 коп. - інфляційні втрати за несплачені проценти. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у сумі 7436 грн. 97 коп.
Ухвалою від 10.05.2016 господарський суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні та витребував у сторін низку документів.
Листами від 23.05.2016, 29.06.2016 та 05.07.2016 позивач надав деякі документи, але вимоги суду належним чином не виконав.
Відповідач вимоги ухвали суду від 10.05.2016 не виконав, витребувані судом документи надав, позов не заперечив.
Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) порядку. Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Враховуючи наведене, та зважаючи на повернення "Укрпоштою" ухвал від 10.05.2016, від 07.06.2016, що направлялись на адресу відповідача, з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з такого:
17.04.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого згідно з п. 1.2.2 Статуту від 15.06.2015 є позивач та позичальником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту №645/4-208 (далі - Договір), за яким позивач прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 174000 грн., зі сплатою 17,5% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невідє'мною складовою частиною цього Договору, та порядком повернення кредиту рівними частинами щомісячно в сумі 3625 грн. не пізніше 16 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем, в якому було надано кредит, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 16 квітня 2012, на умовах визначених цим Договором.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав повністю: позичальнику було відкрито позичковий рахунок в МОФ АКБ “Укрсоцбанк” та надано готівкою через касу банку суму кредиту - 174000 грн.
Згідно з п.п. 3.3.5, 3.3.6 та п. 3.3.9 Договору позичальник зобов'язався погашати кредитору кредит відповідно до п.п. 1.1., 3.3.16 Договору; сплачувати проценти та комісії в строки, визначені у п.2.4, п.2.5 Договору; сплачувати неустойку (пеню, штраф) в строк встановлений у п. 2.6 цього Договору.
Згідно з п.2.3 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом “факт/360”, де “факт”- це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування, а “360” - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Згідно з п.2.4 Договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 17 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок, відкритий в МОФ АКБ “Укрсоцбанк”.
Відповідно до п. 4.1. Договору, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, визначених у п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.16., 3.3.17 Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1, 2.8.3, 3.2.3, 4.4, 5.4. Договору, позичальник сплачує банку пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.
21.10.2008 між банком та позичальником була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до Договору, якою сторони погодили підвищити відсоткову ставку за користування кредитом до 19%.
Неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за Договором призвело до виникнення заборгованості.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на 29.03.2016 заборгованість позичальника за Договором кредиту не погашена, становить 495797грн. 72 коп., з яких: 146852 грн. 03 коп. - основний борг за кредитом; 190993 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами; 32845 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 30618 грн. 78 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 48901 грн. 73 коп. - інфляційні втрати за неповернутим кредитом; 45585 грн. 93 коп. - інфляційні втрати за несплаченими процентами. Несплатою заборгованості, процентів та пені відповідач порушує умови Договору, право позивача та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України (далі-ЦК) згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин позивач був змушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення суми основного боргу 146852 грн. 03 коп. цілком обґрунтована та підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положення п. 6 ст. 232 ГК України відносно нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у випадку, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Щодо стягнення нарахованої позивачем суми пені, суд зазначає таке:
Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.5 своєї постанови від 17.12.2013 №14 зазначив, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може буди передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Відтак, позивач мав право нараховувати пеню починаючи з першого дня прострочення позичальника, однак своїм правом не скористався і здійснив нарахування пені лише за період з 28.09.2015 по 28.03.2016 (розрахунок, а.с. 57). Вказаний розрахунок узгоджується з приписами ч. 6 ст. 232 ГК, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 32845 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 30618 грн. 78 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 48901 грн. 73 коп. - інфляційні втрати за неповернутим кредитом; 45585 грн. 93 коп. - інфляційні втрати за несплаченими процентами, ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною 2 ст. 1050 ЦК встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 1056-1 встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Таким чином, позивач цілком правомірно, на підставі вимог чинного законодавства та відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору нарахував і просить стягнути заборгованість за процентами в сумі 190993 грн. 35 коп.
На підставі вищенаведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (54001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) заборгованість, що виникла за Договором кредиту №645/4-208 від 17.04.2008 в сумі 495797 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 72 коп., з яких: 146852 (сто сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 03 коп. - основний борг за кредитом; 190993 (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 35 коп. - заборгованість за процентами; 32845 (тридцять дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 30618 (тридцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 78 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 48901 (сорок вісім тисяч дев'ятсот одна) грн. 73 коп. - інфляційні втрати за неповернутим кредитом; 45585 (сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 93 коп. - інфляційні втрати за несплаченими процентами; 7436 (сім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 97 коп. - судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.
Згідно зі ст. 84 ГПК повне рішення складено та підписано 26 липня 2016 року.
Суддя Т.В. Гриньова-Новицька