26.07.2016 р. Справа№ 914/1942/16
Суддя господарського суду Львівської області Блавацька-Калінська О.М., розглянувши матеріали
за позовом: Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас», м.Львів
про: стягнення матеріальної шкоди в розмірі 9375,26 грн.
При підготовці до розгляду позовної заяви Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 9 375,26 грн., що позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності з п.2 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою КМ України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. В свою чергу п. 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п.61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи викладене, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів сторонам у справі є оригінал поштової квитанції (касового чеку) з описом вкладення у цінний лист, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу.
Як доказ надіслання відповідачу та третій особі копії позовної заяви з додатками, позивачем до позовної заяви долучено лише описи вкладення у цінний лист. Проте, з описів вкладення вбачається, що на адресу відповідача надіслано лише: позовну заяву, платіжне доручення, виписку, положення, претензію, інформацію та акт, а на адресу третьої особи: позовну заяву, платіжне доручення, виписку, положення, претензію та інформацію. Отже позивачем не надіслано усіх документів, зазначених у додатках до позовної заяви.
Відтак, позивачем не виконано вимог Господарського процесуального кодексу України про долучення до позовної заяви доказів надіслання відповідачу позовної заяви та долучених до неї документів.
Згідно п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Крім того, як роз'яснено Вищим господарським судом України у п.п.2.20 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. із змінами та доповненнями, чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами, згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Водночас, п.2.21. п.2 даної постанови передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору додається до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається із додатків до позовної заяви, позивачем долучено копії платіжних доручень №115 від 18.07.2016 р. на суму 378,00 грн. та №121 від 18.07.2016 р. на суму 1000,00 грн., де призначенням платежу вказано «судовий збір за позовом Відділу освіти СМР».
Таким чином, графа «Призначення платежу» у вказаних копіях платіжних дорученнях не містить відомостей про те, що судовий збір сплачено за подання позовної заяви за позовом Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 9 375,26 грн.
Вищий господарський суд України у постанові пленуму «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснив, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду (п.п.2.22 п.2).
Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України (ухвала від 02.06.2014р. у справі №914/4463/13).
З врахуванням вищенаведеного, долучене до позовної заяви платіжне доручення не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановленому розмірі по поданій позовній заяві.
Крім того, всупереч наведеним положенням позивачем не долучено оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору, у зв'язку з чим відсутні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України та п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу» №7 від 21.02.2013р., якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Також суд зазначає, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, при цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
До позовних матеріалів заявником додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема не вказано назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копії, дати засвідчення копії. Тому додані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть бути належними та допустимими доказами при розгляді даного спору.
Згідно із ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Додаток для позивача: позовна заява з додатками та поштовий конверт, всього на 54 аркушах.
Суддя Блавацька-Калінська О. М.