Кіровоградської області
27 липня 2016 року справа № 912/2831/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 912/2831/16
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології"
про стягнення 1923299,82 грн.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить наступні вимоги: стягнути кошти в розмірі 1923299,82 грн., а саме: 1775000,00 грн. основного боргу та 118776,91 грн. штрафних санкцій (п. 4.3 договору) на 22.07.2016 з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на користь СТОВ АФ ім. Т.Г. Шевченка. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Також у позовній заяві міститься вимога з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові рахунки відповідача.
Ухвалою від 26.07.16 господарським судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 912/2831/16; справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.09.16 о 12:00 год, сторін зобов'язано надати документи та докази, необхідні для розгляду даної справи.
Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно жодними обставинами та нормами права не обґрунтована.
При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд враховує таке.
Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову (частина 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачає, що позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
В даному випадку позивач повинен навести господарському суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.
Всупереч викладеному, клопотання позивача про забезпечення позову, що міститься у прохальній частині позову не мотивоване, не обґрунтоване та не підтверджене документально, що суперечить вимогам ст. 66 ГПК України.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Суд наголошує на тому, що Законодавець допускає накладення арешту на майно або грошові суми і не передбачає одночасного накладення арешту на майно і грошові кошти.
Всупереч наведеному позивач просить накласти арешт на грошові рахунки та на майно, що належить відповідачу.
Також у п. 7.1 Постанови № 16 зазначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Однак, позивачем не надано суду відомостей про наявність рахунків у відповідача, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.
За викладених обставин заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Поряд з тим, господарський суд звертає увагу та не, що згідно пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Судовий збір відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -
В задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка, викладеної в позовній заяві № 98 від 22.07.16 про забезпечення позову по справі №912/2831/16, шляхом накладення арешту на майно та грошові рахунки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Належним чином засвідчені копії ухвали направити позивачу за адресою: 62573, с. Кирилівка (ІІ Червоноармійське), вул. Центральна, 37, Вовчанського району, Харківської області; відповідачу за адресою: 25009, АДРЕСА_1.
Суддя Т. В. Макаренко