21.07.16р. Справа № 904/4145/16
За позовом комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ)
до комунального підприємства «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Секретар судового засідання: Білан О.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, дов. №7 від 21.03.16
від відповідача - ОСОБА_2, дов. №7/16 від 26.05.16
Суть спору:
Комунальне підприємство «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради звернулось з позовом до комунального підприємства «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради про стягнення основного боргу в сумі 165123,30грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договорами про надання послуг з обслуговування №01-10/10 від 01.10.2010 та від 15.11.2011 щодо своєчасної оплати отриманих послуг. Станом на 01.08.2012 заборгованість складала 165123,30грн.
Відповідач відзив по суті позову не надав та звернувся із клопотанням про застосування позовної давності з вказівкою на необхідність відмови в позові.
В судовому засіданні 21.07.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
01.10.2010 між комунальним підприємством «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради (Замовник) і обласним комунальним підприємством «Дніпротеплоенерго» (правонаступник - комунальне підприємство «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради) (Виконавець) був укладений договір №01-10/10 про надання послуг з обслуговування.
15.11.2011 між КП «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради (Замовник) і ОКП «Дніпротеплоенерго» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг з обслуговування.
Згідно з п. 1.1 вказаних договорів, замовник дає доручення, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги з обслуговування та організації контрольно-пропускного режиму (цілодобово) виробничої бази замовника, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці 12.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.
Відповідач звернувся із заявою про застосування позовної давності щодо стягнення спірної суми боргу.
Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 статті 261 Господарського кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пунктами 2.2 вказаних договорів визначено, що замовник оплачує виконавцю послуги з обслуговування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 3 банківських днів з дати складання та підписання акту приймання виконаних робіт.
Спірна сума заборгованості виникла за період з січня 2011 року по червень 2012 року, а позивач звернувся з даним позовом в травні 2016 року.
Отже, на час звернення з позовом спливла позовна давність, що є підставою для відмови в позові.
Позивачем не надано доказів пропуску позовної давності з поважних причин.
Суд зазначає, що позивачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведений належним чином факт надання послуг відповідачу на спірну суму, оскільки взагалі не надані акти приймання виконаних робіт.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 25.07.2016.
Суддя В.О.Татарчук