Справа № 263/7805/16-ц
Провадження № 2/263/1958/2016
12 липня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Григорьєвій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, зазначивши, що 25.10.1997 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу 06.02.2011 року народився син - ОСОБА_3, який проживає разом з позивачем. З 2015 року відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв'язку з чим позивач вимушена самостійно забезпечувати потреби сина, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини зі всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заву про розгляд справи за його відсутності. Також надав письмові заперечення, в яких зазначив, що за час перебування у шлюбі з позивачем, у них народилось троє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області № 2-5221 від 29 грудня 2009 року з відповідача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 33% від заробітної плати. На даний час неповнолітні діти проживають окремо від відповідача - разом з позивачем. Зазначив, що утримує та матеріально забезпечує дітей, а позовні вимоги вважає безпідставними. Також відповідач вказав, що працює у ПАТ «ММК ім. Ілліча» «Аглофабрика», проте на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки змушений винаймати житло, купувати речі, необхідні для проживання. На теперішній час він змушений погашати кредитні зобов'язання. Відповідач просив позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з нього аліменти у розмірі 33% з усіх видів доходів.
Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, з урахуванням їх заяв суд розглянув справу за їх відсутності на підставі наданих доказів по справі та згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України - без фіксування судового засідання технічними засобами.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО № 378809, виданого 17.02.2011 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ у Донецькій області, відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 08.06.2016 року № 2314.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Одним із способів утримання, відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, є стягнення аліментів за рішенням суду. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки відповідач будь-яких відомостей про свій стан здоров'я суду не надав, суд вважає, що він може надавати допомогу своїй дитині.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що в нього є кредитні зобов'язання перед банком, оскільки ці факти не можуть слугувати підставою для несплати аліментів.
Згідно з довідкою ПРАТ «ММК ім.Ілліча» від 29.06.2016р. відповідач сплачує аліменти на утримання дітей 10.07.1998р.н. та 01.04.2003р.н. в розмірі 33%, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку. Суд зазначає, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, досягла повноліття, тому розмір стягнутих аліментів був зменшений відповідно на її частку.
При визначенні способу присудження і розміру аліментів суд має врахувати як положення ст. 182 СК України, так і положення ст. 183 СК України (визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу), ст. 184 СК України (визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі).
Враховуючи відомості, що характеризують матеріальне становище платника аліментів, наявність у відповідача постійного місця роботи, є доцільним застосування у виниклих конкретних відносинах способу стягнення аліментів з відповідача у частці до доходу згідно із ст. 183 СК України.
Визначення саме такого способу стягнення слугуватиме захисту інтересів дитини і позивача, не порушить права відповідача, який згодом, у разі значної зміни свого матеріального становища в бік погіршення може ініціювати позов про зменшення розміру присуджених аліментів в порядку ст. 192 СК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З урахуванням викладених обставин та з оглядом на те, що відповідач позовні вимоги визнав частково, просив стягнути аліменти в розмірі 33% з усіх видів доходів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, та з відповідача на її користь підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.06.2016 року, до повноліття дитини.
Таке рішення буде справедливим і у відношенні дитини, яка є неповнолітньою й має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, й у відношенні відповідача, який має достатні фінансові можливості, належні умови життя, у суді не навів будь-яких доказів про тяжкий стан його здоров'я, про наявність у нього непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, які суд повинен врахувати при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та положень ст. 88 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за один місяць згідно із положеннями п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
На підставі ст. ст. 180 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 213, 215, 224, 367 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 17 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок на користь держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.М. Томілін