2/225/90/2016
25 липня 2016 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі судді Бабенко С.С., за участю секретаря судового засідання Панасенко Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Торецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзержинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне.
21.10.1967 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3
На підставі договору купівлі-продажу від 18.12.1990 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_2 повинен був звернутися до БТІ в м. Дзержинську і зареєструвати цей договір купівлі-продажу від 18.12.1990 року, але у зв'язку зі своєю юридичною необізнаністю він цього не зробив.
Також при оформленні вказаного договору купівлі-продажу нотаріус переплутав номера квартир, а саме власником квартири № 1 став ОСОБА_2, а власником квартири № 2 став ОСОБА_4, але приналежна квартира ОСОБА_2 на день оформлення договору фактично мала № 2, а приналежна квартира ОСОБА_4 на день оформлення договору купівлі-продажу фактично мала № 1. Цю помилку ніхто зі сторін договору не побачив і у подальшому увагу цьому не приділили.
09.11.2006 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири за адресою : АДРЕСА_2 та земельної ділянки, яка розташована в місті Дзержинську Донецької області по вул. Сормовська, 17/2, загальною площею 0,0634 га.
Оскільки ОСОБА_2 заповіту про прийняття спадку не залишив, то на підставі ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, дружина - ОСОБА_5 та його син ОСОБА_6 прийняли спадщину , так як вступили в управління та володіння спадковим майном, постійно мешкали та були зареєстровані зі спадкодавцем, але спадщину нотаріально не оформили.
30.09.2008 року помер ОСОБА_6
20.01.2015 року померла ОСОБА_5
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді будинку за адресою : АДРЕСА_2 та земельної ділянки, яка розташована в місті Дзержинську Донецької області по вул. Сормовська, 17/2, загальною площею 0,0634 га.
При оформленні документів у нотаріуса, була встановлена відсутність реєстрації на спадкове майна та невідповідність номеру квартири.
В подальшому ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2015 року спадкував земельну ділянку, яка розташована в місті Дзержинську Донецької області, по вулиці Сормовська, № 17/2, кадастровий номер 1411200000:00:002:1071, загальною площею 0,0634 га.
На підставі постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.09.2015 року ОСОБА_1 відмовлено в отриманні свідоцтва про право власності на спадщину після смерті матері ОСОБА_5, померлої 20.01.2015 року на квартиру АДРЕСА_3, на земельній ділянці.
Просив позов задовольнити та визнати за ним право власності на вказаний будинок.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 2 розташовану у будинку № 17 по вулиці Сормовська, м. Торецьк (попередня назва - м. Дзержинськ), Донецька область позначену літерами : будинок -А,а3,а4, загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами позначеними літерами : гараж Ж, площею 24,6 кв.м., сарай Б, площею 19,8 кв.м., літня кухня Д, площею 12,5 кв.м., сарай Л, площею 6,2 кв.м., душ -д2, площею 2,0 кв.м., сарай И, площею 1,9 кв.м., підмостка -І, асфальтобетон, огородження - N, фасад - мет. профіль; дерев'яний, вбиральня -Г2, площею 2,6 кв.м., розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 1411200000:00:002:1071, загальною площею 0,0634 га, у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 20.01.2015 року.
Представник відповідача надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, не заперечує проти задоволення позову.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За частиною 2 наведеної норми право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до узагальнення судової практики, а саме листа ВССУ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.1990 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, вказаний договір в БТІ в м. Дзержинську не зареєстрований. (а.с. 13-14).
09.11.2006 року ОСОБА_2 помер. (а.с. 17)
Оскільки будинок був придбаний у 1990 році і добудований згідно інформації з технічного паспорту (а.с. 27-31) у 1991 році, діюче на цей час законодавство не вимагало реєстрації прав власності, то на думку суду спірний будинок не є самочинним будівництвом, належав спадкодавцю і тому за позивачем слід визнати право власності на вказаний спірний будинок.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на квартиру № 2 розташовану у будинку № 17 по вулиці Сормовська, м. Торецьк (попередня назва - м. Дзержинськ), Донецька область позначену літерами : будинок -А,а3,а4, загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами позначеними літерами : гараж Ж, площею 24,6 кв.м., сарай Б, площею 19,8 кв.м., літня кухня Д, площею 12,5 кв.м., сарай Л, площею 6,2 кв.м., душ -д2, площею 2,0 кв.м., сарай И, площею 1,9 кв.м., підмостка -І, асфальтобетон, огородження - N, фасад - мет. профіль; дерев'яний, вбиральня -Г2, площею 2,6 кв.м., розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 1411200000:00:002:1071, загальною площею 0,0634 га, у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 20.01.2015 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: