263/8925/16-п
3/263/976/2016
27 липня 2016 року суддя Жовтневого районного суду Донецької області Шатілова Л.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Маріуполі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 9-ї АвіадивізіїАДРЕСА_1,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 11.07.2016 року о 19 год. 05 хв. біля буд. № 30 по вул. 9-ї Авіадивізії в м. Маріуполі Донецької області, керував автомобілем Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер АН 1371ЕК, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, або за допомогою спеціального приладу, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю, не заперечуючи всі обставини, зазначені в адміністративному протоколі, у скоєному розкаявся. Додав, що має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Просив не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки він не має постійного місця роботи, а автомобіль є його єдиним джерелом доходу та дає можливість заробити кошти на своє життя та на утримання неповнолітньої дитини. Штраф, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП є для нього непомірним, через відсутність роботи та постійного джерела прибутку.
ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні в якості свідка суду пояснила, що знає ОСОБА_1 тривалий час, раніше до адміністративної відповідальності він не притягався, порушень ПДР не допускав, на даний час він не має постійного місця роботи, тому автомобіль є його єдиним джерелом існування, який дає змогу заробляти на життя та на утримання неповнолітнього сина, якому він регулярно надає матеріальну допомогу.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серії АП1 № 902393 від 11.07.2016 року, поясненнями свідків, рапортом.
Враховуючи особу ОСОБА_1, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не має постійного місця роботи, автомобіль є його єдиним джерелом доходу, оскільки дає змогу час від часу заробляти кошти на життя та на утримання неповнолітньої дитини, вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, розкаявся, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, його малозначність, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, керуючись вимогами ст. 22 КпАП України, вважаю можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України і обмежитися усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 212-3 ч.1, 284 КпАП України, суддя -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України і обмежитися усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України - закрити.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Л.Г.Шатілова