"19" липня 2016 р. м. Київ К/800/6277/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
секретаря судового засідання Кальненко О. І.,
за участю: представника позивача - Холоденко Г. М.,
представника відповідача - Гальмиз О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконними дій та скасування постанови,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулось з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконними дій та скасування постанови про накладення штрафу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року, позов задоволено частково: скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31 липня 2014 року № 463-ЦА-УП-ДУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Заперечень не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 463-ЦА-УП-ДУ від 31 липня 2014 року за подання не в повному обсязі інформації застосовано у відношенні ПАТ «Комерційний банк «Даніель» санкцію у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Постанову винесено на підставі акту про правопорушення на ринку цінних паперів № 427-ЦА-УП-ДУ від 10 липня 2014 року, яким встановлено, що ПАТ «Комерційний банк «Даніель» не надано відповідно до законодавства схематичне зображення структури власності заявника та власників з істотною участю у ньому та копію підтвердження повноважень особи, яка підписувала документи.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявив позов до суду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 463-ЦА-УП-ДУ від 31 липня 2014 року є такою, що порушує Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), оскільки ст. 46 встановлено, що припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідача незаконна, утім виходив з мотивів, що позивач надав усю необхідну інформацію.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів передчасними.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачена відповідальність юридичних осіб за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст. 46 Закону № 4452-VI встановлено, що припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Між тим, на позивача накладено штраф не за грошове зобов'язання, про що йде мова у ч. 3 ст. 46 Закону № 4452-VI, а на підставі п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», який має іншу правову природу.
При цьому оцінки підставності прийняття оскаржуваної постанови відповідача суд першої інстанції не надав.
Таким чином колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції частково виправив помилки суду першої інстанції, вказавши на подання позивачем інформації про керівника банку, утім висновки щодо ненадання схематичного зображення структури власності заявника та власників з істотною участю у ньому не зробив.
Згідно із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Відповідно до цих статей КАС України ухвала/постанова складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення, в яких має бути відображено щодо кожної заявленої вимоги позивача.
У судовому рішенні має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
Отже судом апеляційної інстанції також порушений процесуальний закон.
Оскільки під час вирішення справи по суті судами обох інстанцій допущені порушення норми матеріального та процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, то скаргу позивача слід задовольнити частково.
Під час нового розгляду справи судам необхідно надати оцінку постанові про накладення штрафу відповідно до ст. 2 КАС України.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: