Справа № 724/716/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Руснак А.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 липня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного інспектора сільського господарства у Чернівецькій області ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна інспекція сільського господарства України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноваджень,
Позивач звернулася з адміністративним позовом до Державного інспектора сільського господарства у Чернівецькій області ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна інспекція сільського господарства України в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав заперечення на апеляційну скаргу та прохання про проведення розгляду справи за його відсутність.
Інші сторони також надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що 05 травня 2016 року постановою державного інспектора сільського господарства Чернівецької області ОСОБА_3 за результатами розгляду протоколу від 26 квітня 2016 року № 00011 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене статтею 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
Вважаючи вищезазначену постанову протиправною, позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
За результатами розгляду справи, суд І інстанції дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки на думку суду в порушення норм закону, інспектором сільського господарства при складанні вищевказаного протоколу про вчинення адміністративних правопорушень від 26.04.2016 року та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, за вчинення адміністративного правопорушення від 05.05.2016 року, були допущені порушення приписів КУпАП, а саме: в протоколі не вказано дата та час вчинення саме ОСОБА_2 правопорушення; не зазначено коли були виявлено вказане правопорушення, будь яких об'єктивних даних, які б свідчили про встановлення металевої сітки, а в свою чергу про вчинення саме ОСОБА_2 вказаного правопорушення в протоколі та постанові не наведено, крім того не вказано чи існували заборони на встановлення сітки, протокол про адміністративне правопорушення не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначено причини не вручення.
Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду І інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.
Як встановлено з з матеріалів справи, 26 квітня 2016 року до позивача додому прийшли архітектор Хотинського району ОСОБА_4 та державний інспектор сільського господарства області ОСОБА_5 Вказані особи пояснили, що вони з'явились з метою усунення вчинених ним порушень у сфері земельного законодавства, а саме нібито самовільного ним захоплено земельну ділянку, яка перебуває в користуванні у його сусіда ОСОБА_6, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. З пояснень вказаних осіб стало зрозуміло, що вони мене звинувачували у самовільному встановленні межі між будинком № 30 та № 28, а саме металевих стовпів із сіткою.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2016 року № 00011, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, припис та повідомлення, складені 26.04.2016 року державним інспектором Кибичем В.М. позивач самовільно зайняв та використовує земельну ділянки площею 0,0021 га по вул.О.Кобилянської, 28 в м. Хотин шляхом встановлення металевої огорожі та приєднання до земельної ділянки № 30 вказаної вулиці, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приписом його зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, а саме демонтувати металеву огорожу.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як зазначено у постанові, за згадане порушення, передбачена відповідальність згідно з ст. 53-1 КУпАП.
Статтею 53-1 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
Статті 125 та 126 Земельного кодексу України вказують на момент виникнення права на земельну ділянку, який пов'язується з необхідністю оформлення речових прав на земельну ділянку та прямо не передбачають відповідальності за порушення порядку оформлення речових прав на земельну ділянку.
Крім того, норми ст. 125, 126 ЗК України застосовуються за наявності у особи прав на земельну ділянку, в той час самовільне зайняття земельної ділянки, можливе виключно за відсутності таких прав.
Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як встановлено судом І інстанції та підтвердилось з матеріалів справи, при складанні вищевказаного протоколу про вчинення адміністративних правопорушень від 26.04.2016 року та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача , за вчинення адміністративного правопорушення від 05.05.2016 року, були допущені порушення вищевказаних приписів КУпАП, а саме: в протоколі не вказано дата та час вчинення саме позивачем правопорушення; не зазначено коли були виявлено вказане правопорушення, будь яких об'єктивних даних, які б свідчили про встановлення металевої сітки, а в свою чергу про вчинення саме позивачем вказаного правопорушення в протоколі та постанові не наведено, крім того не вказано чи існували заборони на встановлення сітки, протокол про адміністративне правопорушення не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначено причини не вручення.
Що стосується доводів апелянта на рахунок того, що судом І інстанції не в повному обсязі досліджені докази по справі в частині встановлення часу вчинення позивачем правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач дійсно ще в 2013 році встановив межу із металевих стовпчиків та сітки між земельними ділянками №28 та №30 по вул.О.Кобилянської в м.Хотин за погодженням із власником домоволодіння №28 таким чином, що ділянка, якою користується позивач зменшилась в розмірах за рахунок здійсненого сусідом самовільного будівництва. Факт здійснення самовільного будівництва гр.ОСОБА_6 на земельній ділянці №28 під яке вже в 2014 році виділена земельна ділянка, яку на думку відповідача захопив позивач, підтверджений долученими до справи письмовими доказами та поясненнями позивача і свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8. а саме: заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на адресу Хотинської міської ради від 2013 року про здійснення сусідом ОСОБА_6 самовільного будівництва та захоплення земельної ділянки; актом обстеження вищевказаних земельних ділянок від 11 жовтня 2013 року, яким залишено межу (сітку по металевим стовпчикам) без змін: показаннями допитаного позивача ОСОБА_2, який вказав, що в 2013 році він встановив межу між будинками №28 та №30, зменшивши площу земельної ділянки №30 в зв'язку із здійсненням сусідом ОСОБА_6 самовільного будівництва та звернувся із відповідною заявою до Хотинської міської ради для вирішення конфлікту, за результатами розгляду якої було проведено обстеження ділянки та складений вищезазначений акт від 11.10.2013 році показаннями свідка ОСОБА_7, який вказав, що проживає в будинку №30 і в 2013 році в зв'язку із самовільним будівництвом сусідом ОСОБА_6 із захопленням їх ділянки він звернувся спільно із ОСОБА_2 до міськради із заявою, за результатами розгляду якої комісією 11.10.2013 проведено обстеження ділянки та складено акт, межа ОСОБА_2 з 2013 року не змінювалась.
Отже, час вчинення так званого «правопорушення» відповідачем не встановлено, в протоколі не зазначено, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущення відповідачем зазначених в постанові норм Кодексу про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при винесенні постанови від 05 травня 2016 року про адміністративне правопорушення відповідачем діяв з перевищенням наданих законодавством повноважень, що є підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10