26 липня 2016 р. Справа № 876/10703/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Кузьмича С.М., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство ромів Мукачева «Рома»» на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2015 року по справі за позовом Громадської організації «Товариство ромів Мукачева «Рома»» до Голови Мукачівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
14.08.2015 року Громадська організація «Товариство ромів Мукачева «Рома»» звернулася в суд з адміністративним позовом до Голови Мукачівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 15.07.2015 року, зобов'язати надати повну інформацію на запит від 15.07.2015 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.07.2015 року звернулася до голови Мукачівської міської ради із запитом щодо надання інформації в рамках Плану заходів реалізації стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, Програми «Ромське населення Закарпаття на 2012-2015 роки», Програми «Ромське населення міста Мукачеве на 2012-2015 роки». Відповіді на запит, в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не було надано до 14 серпня 2015 року.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач як розпорядник публічної інформації розглянув звернення позивача без порушення її прав на одержання публічної інформації, а відповідь на інформаційний запит надана в строки визначені ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Громадська організація «Товариство ромів Мукачева «Рома»» подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 15 липня 2015 року Громадська організація «Товариство ромів Мукачева «Рома» звернулася до голови Мукачівської міської ради із запитом щодо надання інформації в рамках Плану заходів реалізації стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, Програми «Ромське населення Закарпаття на 2012-2015 роки», Програми «Ромське населення міста Мукачеве на 2012-2015 роки»(а.с.5).
Звертаючись із зазначеним вище запитом до голови Мукачівського міської ради ОСОБА_1 позивач просив надати інформацію яким чином і якими способами виконавчий комітет Мукачівської міської ради забезпечував реалізацію державної політики Стратегії Президента щодо інтеграції та захисту представників ромської національної меншини за останній рік.
З наявного в матеріалах справи листа №01-15П/1610 від 22 липня 2015 року слідує, що відповідачем надіслано на адресу позивача обґрунтовану відповідь на інформаційний запит від 15 липня 2015 року, що підтверджується копією витягу журналу відправної кореспонденції 01-42(а.с.27-29).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України слідує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст. 5 цього ж Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ч. 1 ст. 13 того ж Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 21 того ж Закону передбачено, що інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з інформаційним запитом до відповідача 15.07.2015 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 16.07.2015 року(а.с.6)).
22.07.2015 року відповідачем надіслано заявнику відповідь № 01-15П/1610 за адресою, яка зазначена в листі заявника місто Мукачево вулиця Проектна 2, про що зазначено в журналі відправленої кореспонденції(а.с.27-29).
Стосовно доводів позивача про те, що вищевказана відповідь не надходила, то колегія суддів зазначає, що як слідує з матеріалів справи така була надана в межах п'яти робочих днів встановлених законодавством.
Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не визначено обмежень щодо форми надання відповідей на запит, в той час як відповідно до ст. 19 цього Закону запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем надана відповідь в строк визначений ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а відтак, право позивача на доступ до публічної інформації не порушено.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство ромів Мукачева «Рома»» залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 303/5165/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: С.М. Кузьмич
ОСОБА_2