26 липня 2016 р. Справа № 876/6294/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Ільчишин Н.В., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-
25.02.2015 року ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області, в якому просило: зобов'язати відповідача прийняти до заліку суми пенсій, виплачені гр. ОСОБА_2 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 179,78 грн. та включити до щомісячних актів звірки; стягнути з відповідача суми пенсії виплачені гр. ОСОБА_2 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року було виплачено гр. ОСОБА_2 пенсію та здійснено витрати на її виплату та доставку. Однак, сума пенсії не була включена відповідачем в акти звірки витрат та не відшкодована, оскільки нещасний випадок стався з необережності з боку потерпілого. Зазначає, що комісією по призначенню пенсії Золочівського відділу соціального забезпечення досліджено акт про нещасний випадок та призначено пенсію гр. ОСОБА_2, що підтверджується протоколом №2156 від 26.04.1982 року та здійснено виплату пенсії. Окрім того, Львівський окружний адміністративний суд, приймаючи рішення у справі № 813/7827/14 про стягнення з відповідача сум пенсій, виплачених позивачем гр. ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 року у сумі 269,67 грн., вважав, що понесені органами Пенсійного фонду України витрати, пов'язані з виплатою і доставкою пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що нещасний випадок з гр. ОСОБА_2 стався з необережності з боку потерпілого, а тому спірна сума пенсії правомірно не відшкодована Пенсійному фонду України на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд, за клопотанням позивача, замінив позивача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на його правонаступника - Золочівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, гр. ОСОБА_2 12.11.1981 року отримав травму в м. Золочеві на території сільгосптехніки, куди був скерований по службових обов'язках як водій колгоспу «Нове життя»(а.с.20). Про нещасний випадок на виробництві було складено акт № 3 форми Н-1, з відміткою про те, що нещасний випадок не пов'язаний із виробництвом(а.с.18).
Однак, пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва призначена гр. ОСОБА_2 комісією по призначенню пенсії Золочівського відділу соціального забезпечення, що підтверджується протоколом №2156 від 26.04.1982 року про призначення гр. ОСОБА_2 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 22.03.1982 року по 01.04.1983 року в розмірі 30 карб. 36 коп.(а.с.22). На підставі довідки ВТЄК серія ЛВВ-Р-82 №011366 від 09.03.1983 року продовжено виплату пенсії по інвалідності, та проведено перерахунок пенсії з 09.03.1983 року на термін «безстроково»(а.с.19).
Виплачена управлінням Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області сума пенсії гр. ОСОБА_2 не була включена Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області до актів звірки витрат за період з листопада 2014 року по грудень 2014 року, у зв'язку з тим, що нещасний випадок стався з необережності з боку потерпілого, тому не була відшкодована Пенсійному фонду України на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.
Згідно ст. 10, 15 Основ страхування від нещасного випадку здійснює Фонд і усі застраховані є членами цього Фонду.
Положення ст. 21, 25 Основ передбачають, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», провадяться Фондом за рахунок його коштів.
Згідно п. 16 ст. 34 цього ж Закону виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
УПФУ в Золочівському районі Львівської області за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року призначило та виплатило гр. ОСОБА_2 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується списками осіб, пенсії яких пред'явлені до відшкодування за лютий-липень 2014 року(а.с.9-12).
Колегія суддів враховує, що УПФУ вживалися заходи для досудового врегулювання спору з приводу відшкодування понесених витрат, зокрема, через включення даних витрат до акту звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного виробництві або професійного захворювання (а.с.7-8), однак відповідач відмовив у включенні заявлених до стягнення у цій справі сум до актів звірки.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині зобов'язати відповідача включити до актів щомісячної звірки пенсії, призначеної по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року включно, не відповідає змісту прав ОСОБА_1 Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм здійснення такого відшкодування передбачений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 4 березня 2003 року.
Пунктом 4 Порядку передбачено, зокрема, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати ПФУ виплачену останнім суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до п.п. 5,6 вказаного Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню та подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно п. 7 вищевказаного Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Даний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону).
Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання прийняти до заліку суми пенсій по інвалідності, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області невірно визначило спосіб захисту порушених, на його думку, прав.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 20 лютого 2012 року у справі № 21-407а11, від 20 лютого 2012 року у справі № 21-462а11, від 09 квітня 2012 року у справі № 21-443а11, від 12 червня 2012 року у справі № 21-165а12, від 10 липня 2012 року у справі № 21-209а12, від 09 липня 2012 року у справі № 21-180а12.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів, виплачених позивачем ОСОБА_2 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року, то колегія суддів зазначає наступне.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (Н-1).
Відповідно до акта про нещасний випадок на виробництві № 3 від 13.11.1981 року нещасний випадок, що стався з гр. ОСОБА_2, не пов'язаний з виробництвом.
Розслідування нещасного випадку проводилось відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого Постановою Президії ВЦРПС від 20.05.1966 року. Відповідно до пункту 6 вказаного Положення відмітка про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, робилася на акті, якщо адміністрація підприємства прийшла до висновку про відсутність зв'язку нещасного випадку з виробництвом та поставила це питання на розгляд місцевого комітету профспілки, а той погодився з таким висновком.
Відповідно до п.14 акту нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час прибирання кузову автомобіля, при очистці знайденого металевого предмета невідомої форми.
В акті про нещасний випадок міститься відмітка голови профспілки з посиланням на протокол МК профспілки № 23 від 02.12.1981 року про те, що нещасний випадок не пов'язаний із виробництвом.
Відповідно до ст.37 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, зокрема, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Таким чином, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 12.11.1981 року відповідно до законодавства, що діяло на момент нещасного випадку не визнавався як такий, що пов'язаний із виробництвом. Зазначені обставини позивачем не спростовано.
З огляду на наведене колегія суддів вважає необґрунтованим те, що травма, яку отримав ОСОБА_2, є такою, яка настала внаслідок трудового каліцтва. Твердження відповідача про те, що зазначений випадок не є страховим, у зв'язку з чим страхові виплати ОСОБА_2 не здійснюються є правомірним.
Відтак, відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області не зобов'язане включати до відшкодування суми витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на загальну суму 179,78 грн., тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (правонаступником якого є Золочівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області) залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № 813/954/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: Н.В. Ільчишин
ОСОБА_3