Справа: № 810/5878/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
21 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «КОМПАНІЯ ЕНЕРДЖИ» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «КОМПАНІЯ ЕНЕРДЖИ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області та просило:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 №0017401502;
2) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу пені у сумі 34421,36 грн.;
3) зобов'язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача з орендної плати за землю шляхом скасування нарахованої пені у сумі 34421,36 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 №0017401502, а також визнано протиправними дії Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо нарахування ПП «КОМПАНІЯ ЕНЕРДЖИ» пені у сумі 34421,36 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «КОМПАНІЯ ЕНЕРДЖІ» має у користуванні земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3221455800:07:003:0038, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 172, належить Калинівській селищній раді Васильківського району Київської області та передана позивачу в оренду на підставі договору оренди від 27.03.2012.
У листопаді 2015 року посадовою особою Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов'язань за період з 2013 по 2015 року, за результатами якої складено Акт від 10.11.2015 №1966/10-07-15-02-23/36602036.
В ході проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 ПК України, а саме: перевіркою виявлено 66 випадків сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» за земельні ділянки комунальної власності за 2013, 2014 та 2015 роки у загальній сумі 105310,40 грн. з порушенням визначеного законом строку сплати із затримкою понад 30 календарних днів.
На підставі вищеозначеного Акту перевірки Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 № 0017401502, яким до позивача на підставі статті 126 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 21062,08 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що помилкове визначення номеру бюджетного рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Положеннями пункту 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Так, частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 231 ст. 2 Бюджетного кодексу).
Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. На Єдиному казначейському рахунку, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та головних управліннях Державного казначейства України.
Тобто, положеннями частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.
Аналогічно частиною п'ятою статті 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті.
Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, було встановлено в ході судового розгляду справи та не заперечується відповідачем, у період, що перевірявся, позивач своєчасно здійснив сплату податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності до бюджету Калинівської селищної ради, однак, у платіжних дорученнях про перерахування коштів припустився помилки і зазначав рахунок бюджету у Головному управлінні Державної казначейської служби у Київській області, призначений для обліку платежів за земельним податком.
Вказані обставини не були враховані податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що помилка у реквізитах платежу, якої припустився платник податків при перерахуванні узгодженої суми грошового зобов'язання до державного (місцевого) бюджету в строк, встановлений ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та нарахування пені.
Крім того, на думку суду, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений ПК України, платник податків не вчиняв дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного (місцевого) бюджету. Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру бюджетного рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а, - відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду України від 16.06.2015 по справі №21-377а15 від 02.12.2015 по справі №826/6059/13-а.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій позивачу було передчасним, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, - без змін.
Стягнути з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 60 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 26 липня 2016 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Шостак О.О.
Мамчур Я.С