Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
26 липня 2016 року справа №812/108/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів Василенко Л.А.
ОСОБА_2,
при секретареві судового засідання Томах О.О.,
за участю
представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 р. у справі № 812/108/16 за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення від 09.11.2015 № НОМЕР_1 та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі № 812/108/16 адміністративний позов Кредитної спілки “Імперіал ЛТД” до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення від 09.11.2015 № НОМЕР_1 та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково. Скасовано рішення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 09.11.2015 № НОМЕР_1 про застосування до Кредитної спілки “Імперіал ЛТД” штрафу у розмірі 23792,22 грн. (двадцять три тисячі сімсот дев'яності дві грн. 22 коп.), пені у розмірі 8617,69 грн. (вісім тисяч шістсот сімнадцять грн. 69 коп.), всього у сумі 32409,91 грн. (тридцять дві тисячі чотириста дев'ять грн. 91 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (арк.справи 101-105)
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 110-112) В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задовольнити та рішення суду першої інстанції залишити без змін.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вислухала думку представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне:
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке складено в.о. начальника Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4, від 09.11.2015 за № НОМЕР_1 застосовано до Кредитної спілки “Імперіал ЛТД” штраф у розмірі 3276,18 грн. (10% з 19.12.2014 до 01.01.2015), штраф у розмірі 20516,04 грн. (20% з 01.01.2015 до 01.10.2015) та нарахована пеня у розмірі 8617,69 грн. (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 32409,91 грн. (арк.справи 5).
КС “Імперіал ЛТД” зареєстрована Старобільським районним управлінням юстиції 28.04.2008 №13771020000000613 та взята на облік в якості платника податків за номером 1001 від 25.04.2008 (арк.справи 61).
Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_5 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України є Президент України.
Персональний склад ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України формує Президент України.
До складу ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_6 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.
У засіданнях ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_6 Верховної ОСОБА_6 України.
Рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Компетенція та функції ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України визначаються законом.
Пункт 9-4 Розділу VIII “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ОСОБА_5 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” має наступну редакцію.
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_5 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_5 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_5 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_5 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Преамбулою ОСОБА_5 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_7 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 ОСОБА_5 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.
Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Статтею 11 ОСОБА_5 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_7 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього ОСОБА_5.
Дія цього ОСОБА_5 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
ОСОБА_5 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_5.
Частиною 5 статті 11 ОСОБА_5 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.
Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_5:
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_5;
затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;
у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_5;
забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_5.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні “Офіційний вісник Президента України” від 14.04.2014.
Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” ОСОБА_5 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (ОСОБА_7 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Згідно Додатку в розділі “Луганська область” 1. Міста обласного значення: під номером 17 зазначене м. Старобільськ (Старобільська міська рада).
Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053” зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” ОСОБА_5 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Згідно Додатку в розділі “Луганська область” 1. Міста обласного значення: під номером 17 зазначене м. Старобільськ (Старобільська міська рада).
Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:
розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”.
Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_5 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.
ОСОБА_7 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.
Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.
Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Старобільськ. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014.
Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Старобільськ. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014.
Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.
Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_5 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”. Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Старобільськ Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
При цьому колегія суддів зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.
У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_6 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
ОСОБА_5 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_5.
При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та нормами ОСОБА_5 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_5 2464, а надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.
При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями ОСОБА_5 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями ОСОБА_5 № 2464 та Інструкцією, тому прийняте Рішення від 09.11.2015 підлягає скасуванню.
Положення статті 10 ОСОБА_5 № 1669 в частині необхідності обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідно до положень ОСОБА_5 № 2464 не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин з наступних підстав.
Дані спірні правовідносини стосуються обов'язку Позивача щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_5 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464, які є спеціальними в даному випадку.
Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 має посилання на ОСОБА_7 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_5 № 1669.
Як встановлено в судовому засіданні, м. Старобільськ Луганської області включене у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_5 № 1669.
Стаття 10 ОСОБА_5 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.
Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_5 № 1669 є загальною нормою.
Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Тобто, положення статті 10 ОСОБА_5 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.
Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_5 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_5 № 2464.
Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов'язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.
Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.
В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_5 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.
Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_5 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_5, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному рішенні від 07.12.2015 № НОМЕР_2. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.
Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_5 за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_5 № 1669.
Зазначена підстава відносно позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішенні від 09.11.2015.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно відсутності у відповідача правових підстав для прийняття спірного Рішення від 09.11.2015 відносно позивача, що є підставами для задоволення позовних вимог в частині скасування спірного рішення.
Відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зупинення стягнення згідно Рішення від 09.11.2015 не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 р. у справі № 812/108/16 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 р. у справі № 812/108/16 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 липня 2016 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів протягом п'яти днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Гайдар
Судді: Л.А. Василенко
ОСОБА_2