Справа 826/20024/15
Суддя-доповідач Костюк Л.О.
27 липня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.
На зазначену постанову суду відповідачем 02 липня 2016 року подано апеляційну скаргу.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України: відповідачем в порушення зазначених вимог законодавства не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору та не надано жодних доказів щодо неможливості його сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до суми мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.
Відповідач до апеляційної скарги додає клопотання, в якому просить звільнити його від сплати судового збору.
В задоволенні клопотання відповідачу відмовлено та роз'яснено причини відмови.
За розрахунками наведеними в ухвалі суду, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 5359,20 грн.
Надано апелянту 5-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію вказаної вище ухвали 18 липня 2016 року.
На адресу суду 25 липня 2016 року надійшло клопотання, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Перевіривши доводи клопотання відповідача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відтак, підставою відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.
Однак, апелянтом жодних доказів на підтвердження неможливості сплати обов'язкового платежу при подачі апеляційної скарги до суду надано не було.
Суд наведені в клопотанні причини несплати судового збору поважними не визнає та зазначає, що відповідно до ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки, та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Статтею 5 цього Закону в чинній редакції органи доходів і зборів позбавлені пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.
З клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апелянт не звертався.
Таким чином, зазначені в ухвалі суду недоліки по апеляційній скарзі не усунуто, а ухвала суду від 14 липня 2016 року не виконана.
На підставі ч. 5 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, у відповідності з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.108, 165, 187, 189 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - вважати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 212 КАС України.
Суддя Костюк Л.О.