Справа: №826/8361/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
18 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Оксененка О.М.,
за участю секретаря: Чорної Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до Оболонського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Оболонського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві, в якому з урахуванням неодноразових змін просили суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідача зареєструвати місце проживання позивачів за вказаною адресою.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представник позивача - Рудого Владислава Сергійовича, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представники інших сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, ОСОБА_2 з 31.12.1992 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 .
Зазначене також підтверджується наданими відповідачем на вимогу колегії суддів поясненнями, довідками Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 25.02.1016 №15816, реєстраційними картками форми 16.
Також, згідно довідки Комунального концерну «Центр комунального сервісу №83» від 25 лютого 2016 №15815, ОСОБА_2 ніколи не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначено, що за вказаною адресою була зареєстрована його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та знята з обліку 29.01.2015.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до відповідача щодо реєстрації її та її малолітньої дитини за фактичним місцем проживання - АДРЕСА_4 , проте їй відмовлено у реєстрації.
Також, у червні представник в інтересах ОСОБА_2 звернувся до відповідача з аналогічного змісту вимогами, проте, згідно наданого на вимогу колегії суддів листа Оболонського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві від 03.07.2015 №6/вх. В-282, йому відмовлено у реєстрації; повідомлено, що станом на 01.07.2015 квартира комунальної власності АДРЕСА_1 передана до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації як вільна, але самовільно зайнята особами, які ніколи не були зареєстровані в цій квартирі; ОСОБА_2 в зазначеній квартирі зареєстрованим не значиться і не значився. Також, роз'яснено, що неповнолітня ОСОБА_3 може бути зареєстрована за місцем реєстрації одного із батьків.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Згідно положень статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у цьому Законі далі наведені терміни вживаються в такому значенні:
- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово;
- реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Положеннями статті 6 вказаного Закону передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає:
- письмову заяву;
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Згідно статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 за №2109/22421) (далі Порядок №1077) затверджений Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.
Положеннями пункту 2.2 вказаного Порядку передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:
- письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують:
- право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;
- свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;
- заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
Положеннями пункту 2.3 передбачено, що відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.
При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.
До адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України надсилаються відомості про реєстрацію місця проживання того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, у графу 14 цих відомостей вноситься інформація про дитину (прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата і місце народження).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників (пункту 2.4 Порядку №1077).
Проте, як встановлено колегією суддів, позивачами не подавалася письмова заява про реєстрацію місця проживання за формою, яка затверджена Порядком 1077. Також, позивачами не було надано документів, що підтверджують право на проживання в житлі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт проживання у житловому приміщенні незалежно від його терміну, відсутність спорів щодо звільнення приміщення (виселення), несення витрат на утримання приміщення не створюють законних підстав для користування ним.
Щодо поставленої в паспорті ОСОБА_2 відмітки про проживання за адресою: АДРЕСА_4 , колегією суддів були витребувані відповідні пояснення у відповідача.
Згідно письмових пояснень Оболонського районного відділу головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 10.03.2016 №6/вх.428, останній до проставлення печатки відношення не має. Також зазначено, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2 до Оболонського РВ ГУ ДМС України у м. Києві з питання переставлення штампу за дійсною адресою: АДРЕСА_5 , не звертався.
Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів були витребувані у представників позивачів документи, що підтверджують право на проживання в житлі за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку із чим провадження у справі неодноразово зупинялося, проте, останніми вимоги колегії суддів не були виконані.
Таким чином, з боку відповідача відсутня протиправна бездіяльність щодо не реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 25.07.2016 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: О.М. Оксененко
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Оксененко О.М.