Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
"26" липня 2016 р. справа №812/782/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Приміщення суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретареві судового засідання - Святодух О.Б.,
за участю представника позивача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року в справі № 812/782/16 за позовом Служби автомобільних доріг у Луганській області до Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Служба автомобільних доріг у Луганській області звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області щодо зупинення видаткових операцій по рахунках позивача за незахищеними видатками бюджету № 35232006017799 та інших рахунках, окрім розрахункового рахунку 3522230601779 КПК 3111020 КЕКВ 3210.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Служби автомобільних доріг у Луганській області було відмовлено.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Луганській області до Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на той факт, що згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні управлінських функцій. Тому Служба автомобільних доріг у Луганській області не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскарження дій Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області не належить до адміністративної юрисдикції.
Представник Служби автомобільних доріг у Луганській області в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Від Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, справу розглянути без участі представника управління.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне частково задовольнити вимоги апеляційної скарги з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області знаходяться судові накази Господарського суду Луганської області про примусове стягнення коштів за судовими рішеннями Господарського суду Луганської області в справах: № 913/3430/13, № 913/3483/13, № 913/961/15, № 913/962/15.
Листами від 23.04.2015 № 04-07/171/1 та від 08.12.2015 № 04/07/1303 та № 04-17/1302 Управлінням державної казначейської служби у м. Луганську Луганської області сформовано та надіслано до САД повідомлення про надходження документів на стягнення коштів, спрямованих на виконання судових рішень за наказами по вказаних справах. Також, у цих листах містилась вимога до САД про визначення КПК, реєстраційного рахунку та кодів економічної класифікації для здійснення безспірного списання коштів. Крім того Казначейство зазначило, що на період виконання даної вимоги проведення платежів із рахунків САД буде здійснюватися лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.
У відповідь на лист № 04-07/1302 від 08.12.2015 САД листом № 1-527 від 10.12.2015 повідомило Управлянню реквізити для безспірного стягнення коштів по справі № 913/962/15 за судовими наказами - КПКВК 3111020, КЕКВ 2281, КЕКВ 3210 р/р 35228301017799 (аналогічно і по всім іншим судовим наказам).
Проте, відповідно до адміністративного позову, після відповіді на вимоги Управлінням було здійснено зупинення видаткових операцій по всіх рахунках САД, в тому числі й за незахищеними видатками бюджету, а також було зупинено проведення платежів за платіжними дорученнями, що призвело до порушення фінансової дисципліни та позбавило можливості здійснювати поточні відшкодування витрат, чим фактично було створено обставини для зростання заборгованості.
Не погодившись з такими діями Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області Служба автомобільних доріг у Луганській області звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Луганський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Луганській області виходячи з наступного.
Частиною першою статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського судочинства, то такі справи не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Частиною 2 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки позивач є стороною вказаного виконавчого провадження (боржником), а спірні правовідносини виникли у межах виконання наказів господарського суду.
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 1 Положення про державну казначейську службу України встановлено: Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Таким чином, здійснюючи заходи з виконання судових наказів Господарського суду Луганської області, Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області діяло як суб'єкт владних повноважень в межах наданих йому повноважень.
Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на положення ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, адже вказаною нормою регламентовано оскарження дій чи бездіяльності лише органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а відповідач у спірних правовідносинах хоча і здійснює такі виконавчі дії, проте не належить до системи вказаних органів.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції помилково визначив спірні правовідносини як такі, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стосовно вимоги апеляційної скарги щодо задоволення адміністративного позову Служби автомобільних доріг у Луганській області до Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття провадження на підставі позовної заяви належить до повноважень суду першої інстанції.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Повний текст ухвали виготовлений 27 липня 2016 року.
Керуючись ст. ст. 17, 107, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року в справі № 812/782/16 за позовом Служби автомобільних доріг у Луганській області до Управління Державної Казначейської служби у м. Луганську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року в справі № 812/782/16 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 липня 2016 року. Повний текст ухвали складений протягом п'яти днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
ОСОБА_2
ОСОБА_3