Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
26 липня 2016 року справа №805/251/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів Василенко Л.А.
ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 805/251/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 805/251/16-а позовні вимоги - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 25 січня 2016 року № 0000012203/1045, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 130165 грн. Стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1952 грн. 47 коп. (арк.справи 223-225).
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 234-241).
26 липня 2016 року до суду надійшло письмове клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Колегія суддів вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в порушення вимог п.4 ч.2 ст.156 КАС України вищезазначене клопотання не містить в собі жодних обґрунтувань зупинення провадження у даній справі. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 квітня 2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртехексперт” укладений договір підряду № 32К відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати по дорученню замовника роботи по експертному обстеженню та позачерговому технічному огляду об'єктів котлонагляду, а саме сепаратор постійної продувки № 2 рег. № 62638, підігрів низького тиску № 2 турбогенератора № 4, деаератора № 5 рег. № 16638 на суму разом з ПДВ 49848 грн. 20 коп., а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов договору складений акт приймання-виконання робіт на суму 49848 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 8308 грн. 03 коп. та позивачем отримана податкова накладна від 25 травня 2015 року № 45 на суму 49848 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 8308 грн. 03 коп. Розрахунок за отримані послуги здійснені у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 26 травня 2015 року № 3407 на суму 49848 грн. 20 коп. Зміст укладеної угоди узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та Статутом позивача.
Також, 21 квітня 2015 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртехексперт” як підрядником укладений договір підряду № 33К відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати по дорученню замовника роботи по контролю металу головного паропроводу та підігрівів високого тиску № 5, 6, 7 турбогенератора № 3 на суму з урахуванням ПДВ 75581 грн. 58 коп., а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання умов договору складений акт приймання-виконання робіт на суму 75581 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 12596 грн. 93 коп. та позивачем отримана податкова накладна від 25 травня 2015 року № 45 на суму 75581 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ на суму 12596 грн. 93 коп. Розрахунок за отримані послуги здійснений у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 26 травня 2015 року № 3408 на суму 75581 грн. 58 коп. Зміст укладеної угоди також узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Товариство з обмеженою відповідальністю “Укртехексперт” має діючий дозвіл на виконання технічних оглядів № 260.15.30 та довіз на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки.
18 грудня 2014 року між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Снабтранс”, як постачальником укладений договір поставки № 18/12-14, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю вугілля марки АШ (0-6 мм) збагачене, а покупець зобов'язується прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість. На виконання умов договору, після виконання робіт між сторонами складений акт приймання-передачі від 8 травня 2015 року № 3, а також позивачем отримана податкова накладна від 8 травня 2015 року № 6 на суму 655557 грн. 62 коп., у тому числі ПДВ на суму 109259 грн. 60 коп. Розрахунок за отримані послуги здійснений у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27 травня 2015 року № 3429 на суму 655557 грн. 62 коп. Зміст укладеної угоди також узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Перевезення вугілля підтверджується залізничною накладною. Між позивачем та ТОВ “Краматорський ферросплавний завод” укладений договір від 5 жовтня 2011 року № 284/04-11 на виділення у платне користування залізничних під'їзних шляхів для приймально-здавальних операцій з вагонами. Позивач має склад для розвантаження та зберігання вугілля, що підтверджується й актом перевірки відповідача.
Використання отриманих позивачем товару та робіт підтверджується також актом про списання та залишки палива від 31 травня 2015 року, картка складського обліку матеріалів, здавальний акт від 8 травня 2015 року № 37, акт надання послуг від 31 травня 2015 року № 205, інвентарні картки обліку основних засобів на обладнання позивача, висновки експертизи, технічний звіт, витяги з паспортів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на аналізі даних податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “Снабтранс”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укртехексперт”. Колегія суддів також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у якості платника податку на додану вартість та знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, заявником апеляційної скарги не наведено. Колегія суддів також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем). Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необґрунтованості висновків відповідача, які ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Вищевказані обставини та докази, які наявні в матеріалах справи, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс постанову з додержанням норм процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 198, ст..200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 805/251/16-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 805/251/16-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: А.В. Гайдар
Судді: Л.А. Василенко
ОСОБА_2