Головуючий у 1 інстанції- Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
"26" липня 2016 р. справа № 812/229/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
судді: Василенко Л.А.
ОСОБА_2
при секретарі судового
засідання: ОСОБА_3
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4 на підставі довіреності № 46 від 29.01.16
від відповідача : не з'явився
апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у
Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 25 травня 2016 року
по адміністративній справі № 812/229/16
за позовом Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»
до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області
про визнання незаконним та скасування рішення
№ НОМЕР_1 від 06.07.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 368680,49 грн. безнадійною та такою, що підлягає списанню, -
Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (далі- позивач, підприємство) у березні 2016 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання незаконним та скасування рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 368680,49 грн. безнадійною та такою, що підлягає списанню (а.с. 3-4).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 06.07.2015 № № НОМЕР_1 про застосування до Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" штрафу у розмірі 97773,40 грн. (дев'яносто сім тисяч сімсот сімдесят три грн. 40 коп.) в період з 21.08.2014 року по 20.02.2015 року та штрафу у розмірі 196068,10 грн. (сто дев'яносто шість тисяч шістдесят вісім 10 коп.) за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року, а також пені у розмірі 74838,99 грн. (сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 99 коп.), всього у сумі 368680,49 грн. (триста шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят грн. 49 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В задоволенні позовних вимог про визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 368680,49 грн. безнадійною та такою, яка підлягає списанню, відмовлено за необґрунтованістю (а.с. 63-68).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Постанову суду першої інстанції вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що статтею 10 Закону № 1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Проте позивачем до податкового органу зазначеного сертифікату надано не було, чим порушені вимоги статті 10 Закону № 1669. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що на момент винесення рішення про застосування санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.07.2016 року перелік населенних пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція було невизначено, а тому застосування положень Закону № 1669 було неможливо. Відповідач також зазначив, що судом незаконно присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу судовий збір в сумі 5530,20 грн. (а.с. 74-80).
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача у суді апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволенння, а постанову суду залишити без змін. Надав заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Комунальне підприємство "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" зареєстровано 25.04.2000 в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 13405551, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, буд. 9А. (а.с. 50).
Рішенням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2015 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нараховано штраф КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" у розмірі 97773,40 грн. в період з 21.08.2014 року по 20.02.2015 року та штраф у розмірі 196068,10 грн. за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року, а також пеня у розмірі 74838,99 грн., всього у сумі 368680,49 грн. (а.с.6).
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі № 812/1318/15 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень від 06.07.2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та від 04.08.2015 року № 165/10/12-32-10-04-22 про результати розгляду скарги. Копія даної постанова є в матеріалах справи (а.с.32-35).
Під час провадження справи в суді першої інсанції відповідачем надавались заперечення проти адміністративного позову, які серед іншого містять вимогу про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції в своїй постанові від 25 травня 2016 року спростував ці вимоги відповідача, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 року у справі № 812/1318/15 зовсім не встановлювалися обставини відсутності підстав для задоволення позовних вимог про скасування Рішення від 06.07.2015 року з урахуванням положень Розділу VIII Закону № 2464. У зв'язку з чим відсутні підстави для застосування при даному розгляді справи положень статті 72 КАС України для звільнення від доказування в частині відсутності законодавчо встановлених підстав для звільнення позивача від відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Колегія суддів вважає ці доводи суду першої інстанції необгрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Стаття 155 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, а також правові наслідки цієї процесуальної дії для позивача.
Зокрема, пунктом 3 частини 1 зазначеної статті встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, для застосування цієї підстави у провадженні цього або іншого адміністративного суду має перебувати така сама (тотожна) адміністративна справа: спір у такій справі виник між тими самими сторонами; спір у справі стосується одного й того самого предмету і з тих самих підстав.
Якщо ж у тотожній справі уже ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, тоді це є підставою для закриття провадження в іншій справі (пункт 4 частини першої статті 157 КАСУ), а не залишення позовної заяви без розгляду.
Зі змісту постанови Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі № 812/1318/15 вбачається, що сторонами в цій справі є Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (позивач) та Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (відповідач -2), предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Зазначена постанова суду по справі № 812/1318/15 не оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили.
Отже, в даному випадку позивач повторно звернувся до суду з позовом до того ж самого відповідача, а спір стосується одного й того самого предмету і з тих самих підстав.
Також слід зазначити, що підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункту 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року). Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII. Тобто, на момент винесення спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, норма 9-3 була прийнята та могла бути застосована судом першої інстанції до спірних правовідносин. Крім того, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставами для апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Згідно частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стосовно позовних вимог про визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 368680,49 грн. безнадійною та такою, що підлягає списанню, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в цій частині позовних вимог обгрунтовано відмовлено в їх задоволенні, оскільки сума штрафних санкцій та пені, які нараховані за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не є недоїмкою зі сплати єдиного внеску в розумінні пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464. Отже, позивач при формулюванні позовної вимоги безпідставно визначив суму штрафу та пені, як недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Крім того, з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII. Згідно пункту 28 частини І Закону № 911-VIII виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII, яким було внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року).
Зазначений пункт передбачав право платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 на визнання недоїмки безнадійною та такою, що підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Отже позовні вимоги щодо списання недоїмки зі сплати єдиного внеску є безпідставними ще й з огляду на відсутність з 1 січня 2016 року норми закону, яка б надавала право на її списання.
Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки в частині позовних вимог провадження закрито, а в задоволенні іншої частини позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору несе позивач.
Керуючись ст. 24, ст. 94, ст. 155, п.4 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 184, ч.1 ст. 195, ст. 196, п.4 ч.1 ст. 198, ст. 200, ч.1 ст. 203, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року по справі № 812/229/16 - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року по справі № 812/229/16 - скасувати в частині позовних вимог Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та закрити провадження у справі № 812/229/16 в цій частині.
В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року по справі № 812/229/16 залишити без змін.
Ухвала постановлена 26 липня 2016 року.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 липня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 26 липня 2016 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
ОСОБА_2