Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
.
27 липня 2016 року справа №812/458/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Васильєвої І.А., суддів: Жаботинської С.В., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року по справі № 812/458/16 за позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України, третіх осіб: Головного управління Національної поліції України в Луганській області, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про визнання протиправними дій та скасування висновку атестаційної комісії Національної поліції України, -
12 травня 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2П.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Національної поліції України (далі - відповідач, Нацполіція України), третіх осіб: Головного управління Національної поліції України в Луганській області (далі - третя особа 1), Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - третя особа 2) із вимогами про:
- визнання протиправними дії Національної поліції України при проведенні атестування полковника поліції ОСОБА_2;
- скасування висновку атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності позивача «займаній посаді та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність» (арк. справи 2-8).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року у попередньому судовому засіданні провадження в даній адміністративній справі за вказаним позовом було закрито у зв'язку з тим, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з підстав того, що заявлені позовні вимоги не містять в собі ознак публічно-правового спору (арк. справи 133-134).
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції позивач звернувся із апеляційною скаргою (далі - апелянт) до суду апеляційної інстанції в якій апелянт, посилався на те, що судом під час винесення рішення про закриття провадження у справі не приділено уваги, що позивачем окрім вимог про скасування рішення відповідача, заявлені вимоги про визнання протиправними дій відповідача при проведенні атестування позивача, отже предметом спору є встановлення відповідності дій відповідача нормам законодавства та правомірність прийняття особами державної влади рішення (висновку), отже даний позов повинен розглядатись в адміністративному судочинстві у відповідності до статті 17 КАС України, а отже судом безпідставно закрите провадження у даній справі. При цьому апелянт звернув увагу, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок атестаційної комісії не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для позивача певні правові наслідки, оскільки на підставі вказаного висновку позивача буде звільнено з органів поліції.
З урахуванням викладеного апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року про закриття провадження у справі № 812/458/16 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (арк. справи 142-148).
Відповідач та треті особи до судового засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.
Апелянт до судового засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, про що 26 липня 2016 року надіслав на адресу суду відповідне клопотання.
Згідно з частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. У відповідності до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу у письмовому провадженні.
Як вказувалась судом вище, суд першої інстанції закрив провадження в даній адміністративній справі у зв'язку з тим, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з підстав того, що заявлені позовні вимоги не містять в собі ознак публічно-правового спору. При цьому зауважено на тому, що висновок атестаційної комісії не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для позивача певні правові наслідки, було спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, могло бути предметом адміністративного позову.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Колегія суддів, повно і всебічно дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на приписи частин 1, 2 статті 17 КАС України, за якими встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Як вказувалось судом вище, позивач звернувся до суду першої інстанції із вимогами про визнання протиправними дії Національної поліції України при проведенні атестування полковника поліції ОСОБА_2 та скасування висновку атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності позивача займаній посаді, отже з наведеного вбачається, що даний спір є спором між фізичною особою із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, його дій та бездіяльності під час проведення атестації позивача в рамках проходження публічної служби, а отже охоплює юрисдикцію, визначену у частинами 1, 2 статті 17 КАС України та повинен розглядатись в адміністративному судочинстві.
При цьому з дослідження судом апеляційної інстанції атестаційного листа ДЗЕ національної поліції від 02 березня 2016 року вбачається, що головою атестаційної комісії зроблено висновок, що «ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліцію через службову невідповідність», отже з наведеного зрозуміло чому позивач звертається у судовому порядку з метою захисту його порушеного права, оскільки такі висновки можуть породжувати для позивача певні правові наслідки щодо подальшої роботи в органах поліції, а судом першої інстанції не досліджено дані обставини, та не перевірено, чи дотримана відповідачем при проведенні атестування полковника поліції ОСОБА_2 загальна процедура атестування.
Окрім викладеного судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині закриття провадження у справі під час проведення попереднього судового засідання, оскільки статтею 111 КАС України не передбачено закриття провадження у справі на стадії попереднього судового засідання.
У відповідності до вказаної статті, попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку, а також для врегулювання спору, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, про що суд роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.
Крім того, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд першої інстанції повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, але у даному випадку суд не роз'яснив позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи, та з огляду на встановлені колегією суддів обставини помилково закрив провадження у даній справі на підставі статті 157 КАС України.
Згідно зі статтею 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми процесуального права в частині висновку, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративного суду та не несе правових наслідків для позивача, з метою належного захисту порушеного права позивача та законного доступу особи до правосуддя, керуючись статтями 160, 184, 195, 197, 199, 204, 205, 206 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року по справі № 812/458/16, - задовольнити.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року по справі № 812/458/16, скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.А. Васильєва
Судді: С.В. Жаботинська
ОСОБА_3