Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
27 липня 2016 року справа №428/3201/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 травня 2016 року № 428/3201/16-а за позовом ОСОБА_4 до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 березня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (з урахуванням уточнень та за відрахуванням виплат по ОСОБА_5,страхове свідоцтво НОМЕР_1) про:
- визнання бездіяльності відповідача незаконною в частині неприйняття до розгляду заяви-розрахунку №1/62 від 12 жовтня 2015 року на суму 19097,82 грн. та заяви-розрахунку № 1/14 від 19 січня 2016 року на суму 2 121,98 грн.;
- зобов'язання відповідача прийняти до розгляду заяви-розрахунку №1/62 від 12 жовтня 2015 року на19097,82 грн. та заяви-розрахунку № 1/14 від 19 січня 2016 року на суму 2 121,98 грн.(а.с. 2-4, 53).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 квітня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (а.с. 58).
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття до розгляду заяву-розрахунок № 1/62 від 12 жовтня 2015 року на загальну суму 38 012,94 грн. в частині здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі - позивачу та заяву-розрахунок № 1/14 від 19 січня 2016 року на суму 2 121,98 грн. Зобов'язано відповідача прийняти до розгляду заяву-розрахунок № 1/62 від 12 жовтня 2015 року на загальну суму 38 012,94 грн. в частині здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення позивачу та заяву-розрахунок № 1/14 від 19 січня 2016 року на суму 2 121,98 грн. (а.с. 68-71).
Не погодившись з таким судовим рішенням, Центральна міжрайонна виконавча дирекція в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач є найманим працівником страхувальника-роботодавця Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», тому обов'язок надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати лежить безпосередньо на страхувальнику, а саме на Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», що позбавляє позивача в даному випадку мати відносини з відповідачем, який не є належним відповідачем. В апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с.77-78).
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Апелянт разом із апеляційною скаргою надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 78).
Крім того, апелянтом 13 липня 2016 року до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 87).
26 липня 2016 року до канцелярії суду надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, разом із клопотанням про розгляд справи за її відсутності. В запереченнях позивач зазначає, що предметом даної справи є повернення Фондом без розгляду заяв - розрахунків ( без надання обґрунтованої відмови), що створює перешкоди у реалізації права позивача на отримання соціальної допомоги.
За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4, яка працює в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» м. Київ, 07 жовтня 2015 року Комунальною установою «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» встановлено первинний діагноз - вагітність 30 тижнів, та заключний діагноз - термін пологів 16 грудня 2015 року та видано листок непрацездатності серії АГТ № 233993 (а.с. 5).
Наказом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» № 91-о від 07 жовтня 2015 року ОСОБА_4,економісту відділу моніторингу корпоративних клієнтів,на підставі її заяви та вищевказаного листка непрацездатності надано соціальну відпустку по пологам на 126 календарних днів з 07 жовтня 2015 року по 09 лютого 2016 року та до фактичного її виходу на роботу (а.с. 7).
12 жовтня 2015 року Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» складено та направлено на адресу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок №1/62 для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі - ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності №233993 щодо її вагітності та пологів за період часу з 07 жовтня 2015 року по 09 лютого 2016 року в кількості 126 календарних днів у розмірі 19097,82 грн. (а.с.8-9)
02 листопада 2015 року позивач до відповідача направила заяву із проханням розглянути вищевказану заяву-розрахунок (а.с. 13-15).
16 листопада 2015 року відповідач надав відповідь позивачу № 01-430 щодо припинення прийняття робочими органом відділення Фонду, які знаходяться на контрольованій території, заяв-розрахунків страхувальників, які зареєстровані на тимчасово неконтрольованій території (у тому числі від роботодавця позивача, який зареєстрований у м. Донецьку)(а.с. 16).
ОСОБА_4 10 лютого 2016 року Комунальною установою «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» встановлено діагноз - ускладнені пологи та видано листок непрацездатності серії АГТ № 250399 (а.с. 6).
19 січня 2016 року Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» складено та направлено на адресу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок №1/14 для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі - ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності №250399 щодо її вагітності та пологів за період часу з 10 лютого 2016 року по 23 лютого 2016 року в кількості 14 календарних днів у розмірі 2 121,98 грн. (а.с.10-11).
08 грудня 2015 року позивач знову звернулась до відповідача із заявою № 08/12-15 та просила розглянути по суті її звернення від 02 листопада 2015 року (а.с. 17-18).
18 грудня 2015 року відповідачем надано відповідь позивачу за № 01-564 із роз'ясненням, що на даний час (та без перереєстрації роботодавця позивача на території підконтрольній Україні) Фонд не може надати позивачу соціальну допомогу. Крім того, позивачу роз'яснено порядок самостійного звернення до Фонду за матеріальною допомогою по вагітності та пологам (а.с. 19-20).
Не погодившись із відмовою відповідача щодо неприйняття до виконання заяв-розрахунків про надання їй матеріальної допомоги щодо її вагітності та пологів, позивач звернулась до суду із даним позовом у порядку адміністративного судочинства.
Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч Порядку №26, не перевіряючи правильність заповнення реквізитів у заявах-розрахунках, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, даних про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обґрунтованої відмови на адресу роботодавця позивача, повернув заяви-розрахунки роботодавця позивача, та прийшов до висновку до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно неприйняття до розгляду заяв-розрахунків та зобов'язання прийняти до розгляду заяви-розрахунки у визначеній позивачем частині підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).
Згідно ст. 4 вказаного Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. При цьому, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Відповідно до ст.9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема:1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Відповідно до п. 2 ст.15 Закону № 1105-XIV саме на роботодавця як на страхувальника покладено обов'язок надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Згідно зі ст.ст.30,31Закону № 1105-XIV матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Отже саме на зазначену комісію страхувальника покладено контроль щодо своєчасності виплат застрахованій особі.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників передбачений ст.34Закону № 1105-XIV, відповідно до якої надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Отже, всі питання своєчасного фінансування страхувальника-роботодавця відбуваються безпосередньо між страхувальником-роботодавцем та Фондом .
Оскільки позивач є найманим працівником та оплата листків непрацездатності їй проводиться роботодавцем - Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал» (хоча і за рахунок коштів Фонду), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Центральна міжрайонна виконавча дирекція в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є належним відповідачем по даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
Порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом визначений главою XV Кодексу законів про працю України .
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 531 « Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів.
Дія цієї постанови поширюється на застрахованих осіб, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, що зареєстровані на тимчасово окупованій території, в районі проведення антитерористичної операції або в зоні надзвичайної ситуації, але фактичне місце проживання яких розташоване на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів - на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності у зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення надається у мінімальному розмірі, встановленому правліннями фондів, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на його надання.
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 грудня 2014 року № 37 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку матеріальне забезпечення надається особам,які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), та отримувачам допомоги на поховання застрахованих осіб і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи; допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи.
Зазначений порядок звернення безпосередньо позивачки до Фонду за фактичним місцем проживання для реалізації свого права на оплату листів непрацездатності, було роз'яснено у відповіді на лист позивача за № 08/12-15від 08.12.2015 року( а.с.19-20).
Позивач вважає неправомірними дії Фонду щодо залишення без розгляду заяв-розрахунків поданих Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал», оскільки це порушує її права на отримання відповідних виплат за листами непрацездатності.
Суд апеляційної інстанції не погоджується в доводами позивача,оскільки оскарження дій суб'єкта владним повноважень (Фонду)щодо фінансування страхувальника, можливо тільки тим органом між яким виникли спірні право відношення, тобто Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-Комерційний банк «Капітал», а не позивачем, як фізичною особою, оскільки поновлення порушеного права на отримання виплат можливо при безпосередньому зверненні позивача роботодавця , а також до Фонду в Порядку зазначеному вище.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, що тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції з урахуванням положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями197, 198, 202, 203,205, 207,211,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 травня 2016 року № 428/3201/16-а- задовольнити
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 травня 2016 року № 428/3201/16-а- скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_2
ОСОБА_3