Головуючий у 1 інстанції - Шувалова Т. О.
ОСОБА_1 - ОСОБА_2
26 липня 2016 року справа № 805/896/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
секретар судового засідання Корадо А.А.,
за участю позивача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у справі №805/896/15-а за позовом ОСОБА_3 до Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану відпустку, -
Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.45) просив стягнути з Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області грошове забезпечення за період служби з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року (включно) у сумі 3221,00 гривень, грошову компенсацію за невикористану відпустку у 40 діб за 2014 рік, середній заробіток (грошове забезпечення) з 30.09.2015 року по день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позову зазначив, що 24.02.2015 року постановою окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 року, визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 11.08.2014 року №879 в частині накладення на позивача, як заступника начальника Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 26.08.2014 року № 1667о/с щодо звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ, поновлено позивача на посаді заступника начальника Артемівського МВ; стягнуто з Артемівського МВ на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (з 26.08.2014 року по 24.02.2015 року) у розмірі 41873,00грн.
30.09.2015 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ України у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «б» Положення № 114 (через хворобу). Однак, при звільненні грошове забезпечення за період з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року не виплачено.
Крім цього, за 2014 рік у ОСОБА_3 залишилось 40 діб невикористаної відпустки, тому при звільненні відповідач повинен був виплатити йому компенсацію за невикористані дні відпустки за 2014 рік.
Також позивач просив стягнути з відповідача за затримку розрахунку при звільненні середній заробіток (грошове забезпечення) з 30.09.2015 року по день ухвалення судового рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Артемівський МВ (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за період з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року включно.
Стягнуто з Артемівського МВ (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 46 382,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач ще з жовтня 2014 року знав, що йому не нараховане грошове забезпечення за спірний період, проте з позовом звернувся тільки в березні 2016 року. Тобто позивач пропустив строк звернення до суду з цією вимогою.
Крім цього, грошове забезпечення позивачу не виплачено не через порушення відповідачем нормативних актів, а в зв'язку з відсутністю фінансування.
Суд першої інстанції не вказав конкретну суму грошових коштів, яку відповідач повинен нарахувати та виплати ОСОБА_3 як грошове забезпечення за період з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року.
Також суд першої інстанції неправильно визначив суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку з 30.09.2015 року по 25.04.2016 року, не витребував довідку про середнє грошове забезпечення ОСОБА_3 за 2 місяці, які передували звільненню 30.09.2015 року.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова не оскаржується.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 23.11.1998 року по 30.09.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно із довідками від 22.03.2016 року № 7653/201/01-2016, від 13.04.2016 року № 2784/201/01-2016 грошове забезпечення за період з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року ОСОБА_3 виплачено не було (а.с.33, 85).
На підставі ч.1 ст.19 ЗУ «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
На виконання зазначеного Кабінетом міністрів України прийнято постанову №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», пунктом 2 якої передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 31.12.2007 року №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п.1.3-1.6 Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
Грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.
Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.
Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Оскільки ОСОБА_3 в період з 23.11.1998 року по 30.09.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, за період з 12.08.2014 року по 25.08.2014 перебував на посаді заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, за цей час йому не виплачено грошове забезпечення,проте накази керівництва про припинення у цей час виплати грошового забезпечення не видавалися, - тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити за цей час грошове забезпечення ОСОБА_3
Судова колегія не приймає доводи апелянта про відсутність фінансування як причину не виплати позивачу грошового забезпечення, оскільки відповідно до п.1.12 Інструкції грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право.
Крім цього, судова колегія зазначає, що саме відповідач повинен був передбачити в кошторисі видатків установи грошове забезпечення позивачу за період його роботи з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року на посаді заступника начальника Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області.
Також суд апеляційної інстанції не погоджується з доводом апелянта про необхідність вказати конкретну суму грошових коштів, при цьому суд не може підміняти компетентний орган та самостійно розраховувати розмір грошового забезпечення за період з 12.08.2014 року по 25.08.2014 року, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів, а пунктом 1.7 Інструкції визначено порядок виплати грошового забезпечення за неповний місяць.
Тому суд першої інстанції вибрав правильний спосіб захисту порушених прав позивача, зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення за певний період.
Щодо доводів апелянта про порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, судова колегія зазначає, що предметом спірних правовідносин, зокрема, є невиплата грошового забезпечення під час перебування ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ.
Позивач при звільненні 30.09.2015 року повинен був одержати повний розрахунок від відповідача, який ОСОБА_3 не отримано. Тому саме з моменту звільнення порушується право позивача в зв'язку з невиплатою в повному обсязі належних йому сум при звільненні відповідачем.
До суду з позовом ОСОБА_3 звернувся в березні 2016 року, тобто в межах строків, визначених ч.1,ч.2 ст.99 КАС України.
До спірних правовідносин не застосовуються положення ч.5 ст.99 КАС України, як вважав відповідач в суді першої інстанції, оскільки зазначена норма встановлює строки звернення до суду в разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яким може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Щодо вимог про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 30.09.2015 року по день винесення судом рішення, судова колегія зазначає наступне.
На підставі ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, прав й обов'язків осіб рядового і начальницького складу встановлені Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою КМУ від 29.07.1991 року № 114, проте цим Положенням не визначений порядок стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, тому за аналогією права в спірних правовідносинам повинна застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок №100), відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Оскільки повний розрахунок з ОСОБА_3 повинен був відбутися в день звільнення - 30.09.2015 року, тому при визначенні суми середнього грошового забезпечення необхідно брати останні 2 календарні місяці, які передували даті звільнення позивача за пунктом 64 «ж» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а не даті звільнення в серні 2014 року.
В матеріалах справи наявна довідка, видана Ліквідаційною комісією Артемівського МВ ГУ МВС в Донецькій області від 15.06.2016 року, відповідно до якої грошове забезпечення у серпні 2015 року складало - 3694,08 грн, у вересні 2015 року - 3993,60 грн, середньомісячне грошове забезпечення складає 3843,84 грн, середньоденне грошове забезпечення складає - 126,03 грн.
Кількість календарних днів в період з 30.09.2015 року по 26.07.2016 року (день ухвалення апеляційним судом судового рішення) становить 301 день.
Відповідно сума середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні складає 37935,03 грн (розмір середньоденного грошового забезпечення 126,03 грн. * кількість календарних днів за час затримки розрахунку при звільненні 301 день), та підлягає стягненню з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно, але з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з постановленням в цій частині нового судового рішення.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у справі №805/896/15-а - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у справі №805/896/15-а - скасувати в частині стягнення з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 46 382,40 грн.
Прийняти в цій частині нову постанову.
Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення (26.07.2016 року) у розмірі 37935,03 грн (тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 03 копійки.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у справі №805/896/15-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена 27 липня 2016 року.
ОСОБА_1 ОСОБА_2
Судді Д.В. Ляшенко
ОСОБА_6