12 липня 2016 року
справа № 808/223/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
секретар судового засідання: Губар Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (далі за текстом - ТОВ «КЛІОН») звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000160/1 від 22.07.2015 Запорізької митниці ДФС;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00333 від 22.07.2015 Запорізької митниці ДФС.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000160/1 від 22.07.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00333 від 22.07.2015 Запорізької митниці ДФС.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на те, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України. Так, відповідачем використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що між ТОВ «КЛІОН» (покупець) та Арктік Лайнфіш АС, Норвегія, (продавець) укладено контракт №219F/2015А від 23.06.2015, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність свіжоморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. (а.с.30-38). Згідно з інвойсом постачальника №10024 від 03.07.2015, товар (морожена зубатка) постачався за ціною 0,395 дол. США за кг, на умовах FCA Клайпеда, Литва (а.с.29).
Для здійснення митного оформлення товару 21.07.2015 позивачем по електронній системі «MD Office™. МDDeclaration» до М/п «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 011739) довідковий № 4692 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 179398,95гривень (тобто 9,16 грн. або 0,42 доларів США за 1 кг). (а.с. 23)
Так, визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно частини 10 статті 58 МК України, включає вартість товару згідно рахунків - 170398,95 грн. (7734,11 доларів США х 22,032134 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000,00 грн., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.
На підтвердження визначеної митної вартості товару позивач подав наступні документи: контракт №219F/2015А від 23.06.2015; інвойс №10024 від 03.07.2015; калькуляцію постачальника від 03.07.2015; прайс-лист від 01.07.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну №040142 від 13.07.2015; довідку розрахунку транспортних витрат б/н від 13.07.2015; договір про транспортно-експедиційне обслуговування №01/08/14 від 01.08.2014; договір міжнародного транспортного експедирування №2015 МЭ/8С від 01.06.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва серії ЄРД-00 №089912 від 17.07.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва серії ЄРД-00 №089923 від 20.07.2015; ветеринарний (санітарний) сертифікат №15300 000737 від 13.07.2015; сертифікат походження №901 171-1 від 07.07.2015; лист виробника про заводи-виробники б/н від 03.07.2015; сертифікат якості №1 від 03.07.2015; експорту декларацію №0901902015017670 від 03.07.2015. (а.с.25-54)
21.07.2015 позивач отримав повідомлення, що згідно із статтею 53 МК, митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме: в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №0901902015017670 від 03.07.2015 зазначено неповне найменування товару (Catfish Blue HG, Frozen), а саме, не повністю зазначено назву та не зазначено розмір, що не відповідає даним інвойсу №10024 від 03.07.2015 (Frozen Blue Catfish (Wolffish) HG, 3+) та судячи з наданої калькуляції б/н від 03.07.2015 суттєво впливає на формування ціни на товар; відповідно до умов п. 5.1 контракту №219F/2015А від 23.06.2015, вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 03.07.2015 містить витрати, що не зазначені в відповідному пункті контракту (замороження, маржа компанії), а контракт, в свою чергу, містить витрати, що не зазначені в калькуляції (оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця).
На підставі вищевказаного митним органом витребувано у декларанта додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, каталоги виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта. (а.с.19)
22.07.2015 позивачем подано до митниці додаткові документи: лист постачальника від 22.07.2015 щодо поставки по інвойсу №10024 від 03.07.2015 та експертний висновок №ОИ-363 від 17.07.2015 Запорізької ТПП. (а.с.20-22)
На підставі відсутності достатньої інформації на підтвердження митної вартості товару у наданих позивачем документах, відповідачем використано наявну в нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,8 дол. США за кг товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000160/1 від 21.07.2015. (а.с.12)
На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00333 від 22.07.2015. (а.с.14)
Не погодившись з прийнятим рішенням відповідача, позивач з метою випуску у вільний обіг швидкопсувних товарів скористався правом наданим частиною 3 статті 52 МКУ та оформив 22.07.2015 нову МД по формі МД-2 №112050000/2015/011850 сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 60061,10 грн.), про що зазначено в графі 47 МД під кодом « 55».
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Положеннями статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).
Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а згідно з ч. 1 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
З аналізу статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України Запорізької митниці ДФС дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у другій частині статті 53 Митного кодексу України) містять розбіжності.
Частина 2 статті 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Серед зазначеного переліку документів відсутній такий документ, як експортна декларація країни відправлення, висновок ТПП, лист постачальника чи експедитора.
Так, на виконання вимог митного органу та на усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані необхідні документи та пояснення.
Листом б/н від 22.07.2015 Акртік Лайнфіш надало роз'яснення щодо поставки по інвойсу №10024 від 03.07.2015, зазначивши, що ними було оформлено експортну декларацію №090190 2015 017670 від 03.07.2015, найменування продукції в якій відповідає найменуванню в сертифікаті походження №901 171-1 від 07.07.2015. Крім того, в експортній декларації в графі 28 є посилання на номер інвойсу, що дозволяє точніше ідентифікувати товар. В калькуляції б/н від 03.07.2015 детально зазначено всі складові ціни товару, в тому числі маржа компанії та замороження. Такі складові як оформлення товаросупровідних документів, податки та збори входять в п. 4 калькуляції «інші затрати». Бухгалтерським документом компанії є інвойс. (а.с.20)
Також, в експертному висновку Запорізької ТПП №ОИ-363 від 17.07.2015 зазначено, що вартість зубатки б/г б/п мороженої 3+ складає від 0,39 дол. США до 0,65 дол. США.
Отже, позивачем правомірно та обґрунтовано застосовано основний метод визначення митної вартості в поданій ним декларації, при цьому позивачем у повному обсязі подано для митного оформлення документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК, та додатково надано документи, якими встановлені розбіжності були усунені.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та їх скасування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі №808/223/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко