Справа №766/7650/16-ц
Пров. №2-о/766/500/16
27 липня 2016 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Ус О.В.,
народні засідателі - Кочерга В.П., Надєліна Н.О.,
секретар - Ханіков І.І.,
з участю представника заявника ОСОБА_1,
лікаря-психіатра ОСОБА_2,
прокурора Крайнікової О.В.,
недієздатного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою в.о. головного лікаря Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради про госпіталізацію недієздатної особи ОСОБА_3 до психіатричного закладу у примусовому порядку, -
27.07.2016 року в.о. головного лікаря Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, в якій просив госпіталізувати недієздатного ОСОБА_3, який народився 19.04.1965 року, до психіатричного закладу у примусовому порядку. Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 потребує стаціонарного лікування з урахуванням особливостей психічного стану.
В судовому засіданні представник заявника та лікар-психіатр підтримали вимоги заяви в повному обсязі та дали пояснення аналогічні викладеним в заяві обставинам. Зазначили, що недієздатний ОСОБА_3 був госпіталізований 12.05.2016 року в Херсонську обласну психіатричну лікарню, у зв'язку з тим, що стан хворого, страждаючого на тяжкий психічний розлад, а саме параноїдну шизофренію, погіршився: став тривожним, неспокійним, не спить вночі, безглуздий у висловлюваннях, проявляє агресію до онуки, в минулому мали місце агресивні тенденції. Раніше мали місце аутоагресивні дії, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, між регоспіталізаціями декілька днів, табелетовані ліки ховає, в минулому соціально-небезпечні тенденції, наносив собі ушкодження, само порізи тощо, самостійно безпорадний в биту. Є прояви агресії до чоловіка опікуна - питався вдарити пілкою, агресія до опікуна.
Опікун ОСОБА_5 в судове засідання не прибула у зв'язку зі знаходженням в м.Київ, просила розглянути справу у її відсутність, вказала, що недієздатний брат ОСОБА_6 проявляє агресію, напав на її чоловіка вона самостійно не може контролювати його та наполягає для примусової госпіталізації для надання йому допомоги лікарями.
Допитаний в якості свідка чоловік опікуна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_3 є підпічним та рідним братом його дружини, в час, коли перебуває дома проявляє безпричинну агресію до нього, його дружини та онуки, в останні раз кидався на нього з пилкою. Підозрюють, що ліки він віддає дитині, також конфліктує з сусідами
Прокурор у судовому засіданні підтримала заяву, як обґрунтовану, не заперечувала проти її задоволення.
Недієздатний пояснив, що знаходиться в лікарні, приймає ліки, в подальшому не буде проявляти агресію.
Суд, заслухав пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, опікуна, прокурора, заслухав недієздатного, встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про психіатричну допомогу", особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно - на її прохання або за її усвідомленою згодою. Особа віком до 14 років (малолітня особа) госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків або відсутності батьків чи законного представника госпіталізація неповнолітнього до психіатричного закладу проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду. Згода на госпіталізацію фіксується у медичній документації за підписом особи або її законного представника та лікаря-психіатра.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що госпіталізації особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра.
В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016 положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» у взаємозв'язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Конституційний Суд України зазначив, що до моменту законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією до психіатричного закладу недієздатної особи на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року роз'яснено, що у необхідних випадках суд зазначає про урахування: рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі та при вирішенні питання про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, перелічених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони доводять свої вимоги чи заперечення; постанов Пленуму Верховного Суду України, прийнятих відповідно до статті 125 Конституції України і статті 55 Закону України від 7 лютого 2002 року N 3018-III «Про судоустрій України», з питання застосування норм процесуального та матеріального права, які підлягають застосуванню в даній справі.
У відповідності до положень ст. 5 S: 1 ((е) законне взяття під варту душевнохворих) Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод, кожний має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути позбавлений свободи не інакше ніж у випадках і в порядку, встановленому законом.
У відповідності до положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 2. ст. 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського народного суду м.Херсон від 27.05.1992 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним. Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 08.09.1992 року №123 призначено ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над недієздатним братом ОСОБА_3 (арк. справи 5).
Відповідно до свідоцтва про одруження від 25.09.2004 року серії 1-КГ №9073783 ОСОБА_9 одружилась, змінила прізвище на ОСОБА_8 (арк. справи 7).
Згідно оглянутої в судовому засіданні архівної справи хворого ОСОБА_3, останній вперше госпіталізований на стаціонарне лікування у 1982 році.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 зазначеної статті, до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Згідно висновку комісії лікарів, ОСОБА_3 страждає на шизофренію, параноїдної форми, безперервно-прогредієнтний тип перебігу, загострення, внаслідок чого він потребує госпіталізації на лікування до КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» в примусовому порядку (а.с. 2).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 визнаний у встановленому порядку недієздатним та згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 26.07.2016 року страждає на шизофренію, параноїдної форми, безперервно-прогредієнтний тип перебігу, загострення, а відтак, суд вважає, що ОСОБА_3 потребує госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку
Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.
На підставі ст.ст. 13,14,16-19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», керуючись ст. ст. 279-282 ЦПК України, суд,
Заяву в.о. головного лікаря Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради про госпіталізацію недієздатної особи ОСОБА_3 до психіатричного закладу у примусовому порядку - задовольнити.
Дозволити госпіталізацію недієздатного ОСОБА_3, який народився 19.04.1965 року до Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяОСОБА_10
Народні засідателі: В.П. Кочерга
ОСОБА_11