Ухвала від 27.07.2016 по справі 1-46/12

Справа №1-46/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/788/651/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

а також участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

засудженого ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2016 року, якою клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання повернуто засудженому, -

ВСТАНОВИЛА:

12 травня 2016 року до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" і врахувати у строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення відповідно до вимог цього Закону.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2016 року вказане клопотання було повернуто засудженому. Суд своє рішення мотивував тим, що заявлене клопотання порушує питання про фактичне скорочення терміну призначеного судом покарання, що є пом'якшенням покарання, вирішення якого відповідно до п.13 ч.1 ст. 537, п.2 ч.2 ст. 539 КПК України віднесено до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, тобто клопотання в порядку ч.5 ст.72 КК України повинно розглядатися за територіальною підсудністю за місцем відбування покарання засудженим. Оскільки засуджений ОСОБА_8 знаходиться у Сумському слідчому ізоляторі, який відповідно до вимог ч. 2 ст. 11, ч. 3 ст. 18, ст. 89 Кримінально-виконавчого кодексу не є місцем відбування покарання, то засуджений має право звернутися з відповідним клопотанням до суду за місцем відбування покарання, тобто до суду за місцезнаходженням виправної колонії, в якій відбуває покарання.

У поданій апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_8 не погоджується із такими висновками суду першої інстанції і просить скасувати ухвалу суду як незаконну. Вказує, що хоча і не відбував безпосередньо до місця відбування основного покарання, проте на даний час знаходиться в Сумському СІЗО, оскільки ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, рахується за Ковпаківським районним судом м. Суми, а тому саме цей суд має вирішувати заявлене ним клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу суду, доводи прокурора про залишення ухвали суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 серпня 2015 року ОСОБА_8 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 152, ч.3 ст. 153, п.10 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 70 КК України та призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі. За ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_8 виправдано у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні кримінального правопорушення.

Ухвалою колегії суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області від 03 лютого 2016 року вказаний вирок суду відносно ОСОБА_8 було змінено і виключено з мотивувальної частини вироку посилання як на доказ на протокол відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису від 12 березня 2011 року, речовий доказ, мобільний телефон "Самсунг Е750", передано потерпілій ОСОБА_9 , в іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вирок суду набрав законної сили 03 лютого 2016 року.

У поданому клопотанні засудженого ОСОБА_8 ставиться питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання на підставі вимог ч.5 ст. 72 КК України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), яка передбачає зарахування судом строку попереднього ув'язнення, у разі засудження особи до позбавлення волі, у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто фактично у клопотанні засудженого ставиться питання про пом'якшення призначеного судом покарання, що є питанням, яке відповідно до п.13 ч.1 ст. 537 КПК України повинно вирішуватись судом під час виконання вироку.

Зі змісту ст. 539 КПК України вбачається, що питання, які виникають під час виконання вироку, у тому числі звільнення від покарання та пом'якшення покарання, вирішуються судом за клопотанням передбачених цією нормою закону осіб, при цьому такі клопотання подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Враховуючи наведені вище норми Закону, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення клопотання засудженому ОСОБА_8 та роз'яснення йому права звернутися з відповідним клопотанням до суду за місцем відбування покарання.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив у судовому рішенні про те, що відповідно до положень ч.2 ст. 11, ч.3 ст. 18 та ст. 89 Кримінально-виконавчого кодексу України, Сумський слідчий ізолятор у даному випадку не є установою виконання покарань, оскільки засуджений ОСОБА_8 у Сумському слідчому ізоляторі перебуває тимчасово, лише для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 квітня 2016 року (т.5 а.с.191), а не відбуває там призначене судом основне покарання.

Таким чином, доводи засудженого ОСОБА_8 про те, що заявлене ним клопотання має вирішувати саме Ковпаківський районний суд м. Суми, в межах територіальної юрисдикції якого він тимчасово перебуває, є безпідставними і такими, що не відповідають положенням кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, і не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2016 року, якою засудженому ОСОБА_8 повернуто клопотання про застосування до нього Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення ухвали, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4