Номер провадження: 11-кп/785/710/16
Номер справи місцевого суду: 494/578/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26.07.2016 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
та потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Березівського районного суду Одеської області від 17.03.2016 року, яким
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Заводівка Березівського району Одеської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, офіційно не працює, проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимий 03.06.2014 року Березівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15; ч. 2 ст. 186 КК України з призначенням покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднане не відбута частина покарання за попереднім вироком і остаточно призначено чотири роки і один місяць позбавлення волі,
встановив:
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.
15.03.2015 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_7 , з дозволу ОСОБА_8 прийшов до його домоволодіння по АДРЕСА_2 для того, щоб отримати у борг 20 грн.
У пошуках ОСОБА_8 , ОСОБА_7 зайшов до літньої кухні, де у нього раптово виник умисел на викрадення майна.
Діючи умисно, з корисних мотивів, ОСОБА_7 викрав з тумбочки столу майно ОСОБА_8 , а саме: одну пачку «Какао порошок» вартістю 8 грн.54 коп.; дві упаковки ванільного цукру «Мрія» на суму 2 грн. 08 коп.; дві упаковки ванільного цукру «Юна» на суму 2 грн. 20 коп.; одну упаковку дріжджів хлібопекарських вартістю 4 грн. 76 коп.; дві упаковки «Ванілін Мрія» на суму 6 грн. 10 коп.; плівку для запікання 4,5 м вартістю 13 грн. 32 коп.; електричну плитку вартістю 400 грн.; господарську сумку, 300 гр. рису, пів упаковки локшини, дві частково використані упаковки дріжджів, одноразовий медичний шприц об'ємом 20 мл, дві прищіпки, які не представляють для потерпілого цінності, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 447 грн.
З викраденим майном ОСОБА_7 намагався втекти з місця пригоди, але перебуваючи у приміщенні літньої кухні був виявлений потерпілим ОСОБА_8 .
Усвідомлюючи, що потерпілий розуміє протиправний характер його дій і сприймає їх як злочин, ОСОБА_7 не виконав вимогу потерпілого залишити його майно, а утримуючи викрадене майно, відштовхнув ОСОБА_8 та намагався втекти, але не довів свій злочинний умисел на відкрите викрадання чужого майна до кінця з причин, які не залежали від нього, оскільки був затриманий потерпілим.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_7 , заперечуючи встановлені судом фактичні обставини справи, та кваліфікацію своїх дій, зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.
На думку обвинуваченого, вирок суду грунтується виключно на показаннях потерпілого. Суд також послався на показання понятих, але вони не були очевидцями події.
ОСОБА_8 безпричинно розбив йому голову держаком від лопати, а працівники міліції відмовились показати йому вміст сумки, у якій знаходились якісь речі.
З речей, які він начебто викрав, не зняли відбитки пальців рук, а він впевнений, що їх там немає, оскільки тільки встиг заглянути в кухню і за цей час не встиг би зібрати речі в сумку і вийти.
За таких підстав ОСОБА_7 просить зняти з нього обвинувачення, оскільки він не винуватий.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив ії задовольнити, прокурора та потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції приходить до висновків про таке.
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Мотивуючи доведеність вини обвинуваченого у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд першої інстанції послався на наступні докази:
- показання потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив суду, що 15.03.2016 року він знаходився вдома і очікував на ОСОБА_7 , який мав прийти за 20 грн., які він пообіцяв надати йому в борг. Знаходячись у будинку, він побачив, що на подвір'я зайшов обвинувачений, тому приготував гроші та вийшов. Не побачивши ОСОБА_9 , він пішов до літньої кухні, звідки вийшов обвинувачений, тримаючи у руці господарську сумку з речами. Він затримав його та відібрав сумку. Оглянувши сумки, він виявив, що ОСОБА_7 намагався викрасти з літньої кухні електричну плитку, какао, ванільний цукор, дріжджі, плівку для запікання, а всього майна на суму 447 гривень;
- показання свідка ОСОБА_10 , яка підтвердила суду, що 15.03.2015 року, близько 19 год. 30 хв. вона з чоловіком знаходилась у житловому будинку. Зі слів чоловіка, вона знала, що має прийти ОСОБА_7 та отримати 20 грн. у борг, на прохання його бабусі. Коли чоловік побачив ОСОБА_7 , він вийшов, а через декілька хвилин вона почула крик та побачила, що ОСОБА_8 відібрав у ОСОБА_7 господарську сумку з речами і намагався його затримати, а ОСОБА_7 намагався викрасти їх майно. Вони викликали працівників міліції, які оглянули місце події та склали протокол;
- показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які пояснили суду, що були присутніми у якості понятих при складанні протоколу огляду місця події, - домоволодіння ОСОБА_8 з приводу крадіжки. На подвір'ї домоволодіння вони бачили ОСОБА_7 та були присутніми при огляді господарської сумки, у якій знаходилась електрична плитка, какао, ванільний цукор, дріжджі, плівка для запікання та інше;
- протокол огляду місця події, зі змісту якого видно, що у господарській сумці, яку ОСОБА_8 відібрав у ОСОБА_7 , знаходилась електрична плитка, какао, ванільний цукор, дріжджі, плівка для запікання.
Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції визнав вину ОСОБА_7 доведеною, а кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, - правильною.
Під час апеляційного розгляду, зважаючи на заперечення обвинуваченого проти фактичних обставин справи, встановлених судом, суд апеляційної інстанції повторно допитав потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10 , які підтвердили свої показання, які були дані ними у суді першої інстанції.
Потерпілий ОСОБА_8 наполягав на тому, що обвинувачений, викравши майно та будучи викритим, не відмовився від своїх злочинних дій, а намагався заволодіти майном і це йому не вдалося лише тому, що він його затримав.
Свідок ОСОБА_10 уточнила, що у той день вона приїхала з ОСОБА_13 і залишила пусту сумку у приміщенні кухні. Саме у цю сумку ОСОБА_7 склав викрадене ним майно.
Свідок та потерпілий пояснили, що у них немає підстав обмовляти обвинуваченого, а його доводи з цього приводу, є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що, наведені судом першої інстанції докази, аналіз яких міститься у мотивувальній частині вироку (а.с. 193-194), достовірність яких знайшла своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, повністю доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а доводи обвинуваченого, щодо безпідставності обвинувачення спростовуються доказами, дослідженими судом першої інстанції та апеляційним судом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, як замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Довід обвинуваченого про те, що у кримінальному провадженні не була проведена дактилоскопічна експертиза, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки обсяги проведення слідчих дій є компетенцією слідчого та прокурора, а суд лише дає оцінку доказам, наданим сторонами кримінального провадження під час судового розгляду.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції зазначив, що враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, наявність непогашених та не знятих судимостей, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вчинення злочину в період випробування за попереднім вироком і дійшов правильного висновку, що покарання обвинуваченому має бути призначено у вигляді позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що покарання призначено обвинуваченому за правилами ст. 65 КК України правильно, тому підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, Апеляційний суд Одеської області,
ухвалив:
У задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , - відмовити, а вирок Березівського районного суду Одеської області від 17.03.2016 року стосовно нього, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді Апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4