Номер провадження: 22-ц/785/5498/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Журавльов О. Г.
22 липня 2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,
при секретарі Ліснік Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2016 року,
встановила:
У січні 2016 року заявники звернулися до суду з вказаною заявою, зазначивши, що на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеській області від 05.09.2013 року по цивільній справі № 509/2261/13-ц, яким було задоволено позов ПАТ «Банк «Грант», та було звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором 06/отд-21 від 19.08.2010 року з додатковими угодами - житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: Одеська область, Овідіопольський район с. Мізікевича ж/м «Совіньон» вул. Паркова, 2, та на земельну ділянку площею 0,1500 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район с. Мізікевича ж/м «Совіньон» кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:0828.
ПАТ «Банк «Грант» 19.11.2013 року було отримано виконавчі листи за № 509/2261.
Пропустивши строк, ПАТ «Східно-Український банк «Грант» 10.06.2015 року звернулось до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, проте ухвалою апеляційного суду Одеської області було відмовлено в задоволенні цієї заяви.
З вказаних підстав заявники просили суд визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи № 509/2261/13-ц, видані Овідіопольським районним судом Одеської області 19.11.2013 року на виконання зазначеного рішення Овідіопольського районного суду.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи № 509/2261/13-ц, від 19.11.2013 року, видані Овідіопольським районним судом Одеської області, на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року щодо боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було відмовлено.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.04.2016 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 509/2261/13-ц від 19.11.2013 року, виданого 19.11.2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року у виконавчому провадженні ВП № 49643304 від 15.12.2015 року ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо боржника ОСОБА_3; у виконавчому провадженні ВП № 49670442 від 15.12.2015 року ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо боржника ОСОБА_5; у виконавчому провадженні ВП № 49670212 від 15.12.2015 року ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо боржника ОСОБА_4 скасовано.
Зазначене судове рішення оскаржують в апеляційному порядку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 через представника ОСОБА_6 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та постановку нової ухвали, про задоволення заяви щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.10.2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2014 року по цивільній справі № 509/2261/13ц за позовом ПАТ «Банк «Грант» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ПП «Ажио-Плюс», Шоста Одеська державна нотаріальна контора від 22.07.2011 року про зміну умов вказаного договору іпотеки (реєстр. № 4343), посвідченого приватним нотаріусом Одеського НМО ОСОБА_7, а саме на житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича ж/м «Совіньон» вул. Паркова, 2 та на земельну ділянку площею 0,1500 га., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича ж/м «Совіньон» кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:008:0828 шляхом продажу цих предметів іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для їх подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна в рахунок погашення заборгованості ПП «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором 06/отд-21 від 19.08.2010 року з додатковими угодами до нього у розмірі 753 677,83 доларів США, з яких 709 956,03 доларів США заборгованість за кредитом, 42 734,56 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 987,24 доларів США - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами.
19.11.2013 року Овідіопольським районним судом Одеській області на підставі заяви ПАТ «Банк «Грант» було видано виконавчі листи по цивільній справі № 509/2261/13-ц щодо кожного з боржників.
02.12.2013 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржниками є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були пред'явлені представником ПАТ «Банк «Грант» до виконання у ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Одеській області.
03.12.2013 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2В було відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що були винесені постанови ВП № 41042753 та ВП № 41043005 від 03.12.2013 року, ВП № 41043597.
Отже строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання перервався 03.12.2013 року, та перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання поновився з 04.12.2013 року.
03.12.2014 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржниками є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлено представником ПАТ «Банк «Грант» до виконання до другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ, проте у відкритті виконавчого провадження було відмовлено, на виконавчому листі було проставлено відповідну відмітку, яку було скріплено підписом державного виконавця та печаткою органу ДВС.
Таким чином, строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання перервався 03.12.2014 року, та перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання поновився з 04.12.2014 року.
25.11.2015 року виконавчий лист № 509/2261/13ц, за яким боржниками є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представником ПАТ «Банк «Грант» було пред'явлено до виконання у ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Одеській області, проте у відкритті виконавчого провадження було відмовлено, на виконавчому листі було проставлено відповідну відмітку, яку було скріплено підписом державного виконавця та печаткою органу ДВС.
Отже строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання перервався 25.11.2015 року, та перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання поновився з 26.11.2015 року.
09.12.2015 року виконавчий лист № 509/2261/13ц було пред'явлено представником ПАТ «Банк «ГРАНТ» до виконання за належною підвідомчістю у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Враховуючи, що стягувач ПАТ «Банк «Гарант» звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, тому державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, всупереч твердженню апеляційної скарги, діючи в межах повноважень, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень № 51215, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, здійснивши необхідну перевірку виконавчих листів та встановивши, що вказані листи відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ухвалив постанови про відкриття виконавчих проваджень.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчі листи не підлягають виконанню у зв'язку з пропуском строку на їх пред'явлення до виконання, не заслуговують на увагу, оскільки питання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання регулюються статтями 22-24 Закону України «Про виконавче провадження», тому вказана обставина не може слугувати «іншою причиною» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Посилання апеляційної скарги на те, що державний виконавець другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не мав права робити будь-які відмітки на виконавчому документі, оскільки згідно листа Малиновського відділу ДВС м. Одеса вказані виконавчі листи не надходили до виконання до вказаного відділу та не зареєстровані по вхідній кореспонденції та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень є безпідставними, оскільки на вказаному виконавчому листі є підпис державного виконавця скріплена печаткою вказаного відділу.
За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмову у задоволенні заяви. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, всупереч твердженню скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. ст. 311, 312 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.Г.Журавльов
Судді
ОСОБА_8
ОСОБА_9