Справа № 522/13490/16-к
Провадження по справі № 1-кс/522/13780/16
26 липня 2016 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника - представника ТОВ «Енергія в Газ Україна» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
Представник ТОВ «Енергія і Газ Україна» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на той факт, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2016 року Приморським районним судом м. Одеси в межах кримінального провадження № 12014160020000076 внесеного до ЄРДР 24.02.2014 року накладено арешт на майно, яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 та належить ТОВ «Енергія і Газ Україна» на праві приватної власності, шляхом заборони розпорядження, продажу та передачі майнових прав на нього.
ТОВ «Енергія в Газ Україна» вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси про накладення арешту від 19.01.2016 року ухвалене внаслідок неповноти дослідження матеріалів справи, на підставі припущень прокурора, викладених у відповідному клопотанні та підстав, які жодним чином не були досліджені в судовому засіданні та взагалі не відповідають дійсності, було обмежено право власності ТОВ «Енергія і Газ Україна», в результаті чого при постановлені ухвали суд дійшов неправильного висновку по справі та грубо порушив права та законні інтереси Товариства.
В судовому засіданні представник ТОВ «Енергія і Газ Україна» - адвокат ОСОБА_3 підтримав своє клопотання в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, у встановлений законом спосіб.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку заявника, який просив клопотання задовольнити, вважаю вимоги представника ТОВ «Енергія і Газ Україна» - адвоката ОСОБА_3 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинувачений, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вивченням клопотання представника ТОВ «Енергія і Газ Україна» - адвоката ОСОБА_3 встановлено, що 19.01. 2016 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси в межах кримінального провадження № 12014160020000076, внесеного до ЄРДР24.02.2014 року накладено арешт на майно, яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 та належить ТОВ «Енергія і Газ Україна» на праві приватної власності, шляхом заборони розпорядження, продажу та передачі майнових прав на нього.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.06.2016 року, рішення слідчого судді від 19.01.2016 року, у даному кримінальному провадженні залишено без змін та зазначено, що висновки слідчого судді, викладені в ухвалі про накладення арешту на майно, є обґрунтованими.
Ухвалою Приморського районного суду від 18.07.2016 у задоволенні клопотання представника ТОВ "Енергія і газ України" - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовлено. Підставою для прийняття вказаного рішення слугував той факт, що заявником не надано достатніх доказів, які б свідчили, що діяльність ТОВ "Енергія і газ України" зупинена через накладення арешту на майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, оскільки в ухвалі слідчого судді від 19.01.2016 року, не зазначена заборона експлуатації вказаного майна, а заборонено тільки його відчуження.
Крім того, суд прийняв до уваги те, що згідно із наданими матеріалами, засновником ТОВ "Енергія і газ України" є компанія "Емпсон Лімітед", а ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером), тобто у розумінні п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", є вигодоотримувачем.
Крім того, під час прийнятого рішення, судом було ураховано рішення апеляційного суду Одеської області від 08.06.2016 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна від 19.01.2016 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ТОВ "Енергія і Газ України" ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту від 19.01.2016 року, посилаючись на факти, які являлись предметом судового розгляду.
З огляду на викладене, слідчий суддя приймає заяву представника ТОВ "Енергія і газ України" ОСОБА_3 до розгляду та приходить до висновку що воно не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що заявником в заяві не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а також те, що в подальшому у застосуванні заходу, а саме арешту накладеного на вказане майно, відпала потреба.
Вказане підтверджує законність та обґрунтованість накладення арешту на майно від 19.01.2016 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення повного та об'єктивного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у задоволенні заяви представника ТОВ "Енергія і газ України" ОСОБА_3 про зняття арешту необхідно відмовити.
Керуючись ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника ТОВ "Енергія і газ України" ОСОБА_3 про скасування майна, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
26.07.2016