Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" липня 2016 р.Справа № 922/1705/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Хечанян Г.В.
розглянувши справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків
про стягнення 12016026,85 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 138/16 від 01.02.2016 року,
відповідача - ОСОБА_2, дов. № 03/186 від 01.02.2016 року, ОСОБА_3, дов. № 03/3656 від 30.12.2015 року,
У травні 2016 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (далі - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" м. Харків, в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з жовтня 2013 року по квітень 2016 року у розмірі 10581647,08 грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки за період з 27.05.2013 року по 27.05.2016 року у розмірі 1434379,77 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 01.06.2016 року було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 04.07.2016 року об 11:00 год.
02.07.2016 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, вказує на те, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року відповідачу надана розстрочка виконання рішення суду по справі №5023/781/11 на 20 років до серпня 2033 року, а тому невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про розстрочення виконання останнього не призводить до наслідків порушення зобов'язання, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України за період такого розстрочення. Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 04.07.2016 року розгляд справи було відкладено на 18.07.2016 року о 10:45 год.
13.07.2016 року до суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких він заперечує проти тверджень відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги. Зокрема, посилається на те, що приймаючи ухвалу в порядку, визначеному ст. 121 ГПК України, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення, а тому правова природа ухвали не може ототожнюватись з правовою природою рішення суду. Надані документи було долучено судом до матеріалів справи.
Присутній представник позивача у судовому засіданні в усному порядку підтримав вимоги позову та просив суд їх задовольнити.
Присутні представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін у судових засіданнях, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому суд виходив з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 30 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Харківміськгаз" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу 06/09-58 (далі - договір), за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) у 2009 році природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору.
У відповідності до п. 6.1 договору оплата за газ проводиться грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається з даної справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року по справі №5023/781/11 позовні вимоги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задоволені частково. Стягнуто з ПАТ “Харківміськгаз” на користь ДК “Газ України” 78593042,09 грн. основного боргу, 10872333,77 грн. інфляційних витрат, 3378420,02 грн. - 3% річних, 6832704,78 грн. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 15380,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 207,58 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року апеляційну скаргу ПАТ “Харківміськгаз” задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року в частині стягнення 62632 790,08 грн. основного боргу скасовано, та в даній частині позову провадження у справі припинено. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року була задоволена заява ПАТ “Харківміськгаз” про розстрочку виконання рішення суду від 18 квітня 2011 року по справі №5023/781/11 на 20 років зі сплатою рівними платежами по 154413,74 грн. щомісячно, починаючи з 11 вересня 2013 року, остаточний розрахунок повинен бути здійснений у серпні 2033 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляд однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме, стягнення інфляційних витрат за період з жовтня 2013 року по квітень 2016 року у розмірі 10581647,08 грн. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки за період з 27.05.2013 року по 27.05.2016 року у розмірі 1434379,77 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 06/09-58 від 30.01.2009 року.
В силу ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 600, 604-609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 5 цієї статті у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Так, ГПК передбачає дві стадії, на яких суд може вирішувати питання про розстрочку виконання рішення, а саме: при винесенні рішення по суті справи, що відображається в мотивувальній та резолютивній частинах рішення (п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 84), а також у наказі господарського суду; та під час виконання рішення суду (виконавчого провадження) шляхом винесення окремого процесуального документа (ухвали) про розстрочку виконання рішення (ч. 3 ст. 121). Розстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. За змістом ч. 2 ст. 84 цього Кодексу строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Аналогічні висновки викладено у рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.
Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року (по справі № 5023/781/11) суд ухвалив розстрочити виконання рішення суду від 18 квітня 2011 року на 20 років зі сплатою рівними платежами по 154413,74 грн. щомісячно, починаючи з 11 вересня 2013 року, остаточний розрахунок повинен бути здійснений у серпні 2033 року.
Таким чином, суд встановив право ПАТ "Харківміськгаз" на розстрочку боргу та обов'язок сплатити остаточний борг у серпні 2033 року.
Як стверджує відповідач та зазначає позивач у позовній заяві, що починаючи з 12.09.2013 року та по 28.03.2016 року ПАТ "Харківміськаз" здійснив тридцять оплат у сумі по 154413, 74 грн. на загальну суму 4632412,20 грн., тобто ПАТ "Харківміськаз" належним чином виконує графік погашення заборгованості, затверджений ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період такого розстрочення або відстрочення.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.07.2016 р.
Суддя ОСОБА_4