79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.07.2016р. Справа№ 914/1745/16
За позовом: Державного підприємства «Львівський радіоремонтний завод», м.Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область
про стягнення 60 000, 00 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Сало О.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 15.04.2016р. № 431;
Від відповідача: не з'явився;
На розгляд господарського суду Львівської області 24.06.2016р. надійшла позовна заява Державного підприємства «Львівський радіоремонтний завод» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 60 000, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.07.2016р.
З підстав зазначених в ухвалі суду від 11.07.2016р. розгляд справи відкладено на 25.07.2016р.
25.07.2016р. позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду (вх.№ 31100/16).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача 60 000,00 грн. суми попередньої передоплати, що підлягає поверненню.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відносини між позивачем та відповідачем виникли у зв'язку із необхідністю придбання дров. З метою придбання вказаних дров, згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № Н/2-11 від 26.11.2015р. на суму 60 000,00 грн. позивачем 02.12.2015р. здійснено перерахування на рахунок відповідача 60 000,00 грн. згідно виставленого рахунку - фактури. В свою чергу відповідачем не поставлено дров на суму 60 000,00 грн. У зв'язку, з цим позивач просить стягнути 60 000,00 грн. суми попередньої передоплати, що підлягає поверненню.
Відповідач в черговий раз у судове засідання 25.07.2015р. явку повноважого представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, процесуальним правом на захисту свої інтересів не скористався.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 25.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ДП «Львівський радіоремонтний завод» (покупець, у справі позивач) було здійснено перерахування коштів в сумі 60 000,00 грн. на рахунок ФО-П ОСОБА_3 (постачальник, відповідач у справі) згідно виставленого рахунку-фактури №Н/2/11 від 26.11.2015р. на придбання дров в кількості 125 куб.м., що підтверджується платіжним дорученням від 02.12.2015р. № 2590.
Листом від 06.05.2016р. вих. № 496 позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення поставки дров, які ним оплачено згідно виставлено рахунку-фактури №Н/2/11 від 26.11.2015р. Докази надіслання вимоги в матеріалах справи.
Позивач, повторно звернувся до відповідача з вимогою від 23.05.2016р. № 541 про передачу оплаченого товару або здійснити повернення суми попередньої оплати в розмірі 60 000,00 грн. Докази надіслання вимоги в матеріалах справи.
Однак, дані вимоги залишені відповідачем без розгляду.
Доказів поставки товару (дров) чи здійснення повернення суми передплати відповідачем не подано.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості сторонами у справі суду не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).
Приписами частини першої статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).
Частиною другою статті 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення може відбуватись у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього кодексу.
У відповідності до вимог ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, підписаний та скріплений печаткою повноважного представника відповідача рахунок-фактура №Н/2/11 від 26.11.2015р. на суму 60 000,00 грн. із зазначенням необхідних реквізитів (сторони, кількість, ціна), докази здійснення оплати даного рахунку-фактури (платіжне доручення від 02.12.2015р. № 2590 на суму 60 000,00 грн. позивачем, свідчать про факт виникнення зобов'язань між сторонами щодо поставки товару (дров), а отже і прийняття відповідачем умов договору поставки, укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб та наявність між сторонами у справі зобов'язальних відносин на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки.
Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Листом від 06.05.2016р. вих. № 496 позивач звертався до відповідача з вимогою про здійснення поставки дров та листом від 23.05.2016р. № 541 позивач звернувся з вимогою про передання оплаченого товару (дров) або здійснити повернення суми попередньої оплати в розмірі 60 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання між сторонами виникли у зв'язку із необхідністю придбання дров в кількості 125 куб.м. З метою придбання вказаних дров позивачем згідно виставлено відповідачем рахунку-фактури від 26.11.2015р. № Н/2/11 здійснено перерахування на рахунок відповідача 60 000,00 грн. суму попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням від 02.12.2015р. № 2590. Однак, в свою чергу відповідачем не поставлено товар (дрова ) на суму 60 000,00 грн. та не здійснено повернення суми оплати. У зв'язку, з цим позивач просить стягнути 60 000,00 грн. суми попередньої передоплати, що підлягають поверненню.
Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 60 000,00 грн.
Виходячи з вищенаведеного, вимога позивача про стягнення 60 000,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, такою, що не заперечується відповідачем та підлягає задоволенню.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 265, 181, 184 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 202, 205, 509, 526, 536, 610-612, 626, 639, 693, 712 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю .
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (81100, Львівська область, Пустомитіаський район, м. Пустомити, вул. Шептицького, буд 25; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Львівський радіоремонтний завод» (79019, м. Львів, вул.Жовківська, 11; ідентифікаційний код 07676441) 60 000,00 грн. - суму попередньої оплати та 1 378,00 грн. - витрат по оплаті судового збору
3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2016 року.
Суддя Коссак С.М.