Справа № 191/2014/16-к
Провадження № 1-кп/191/137/16
26 липня 2016 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого- судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12016040390000039 від 11.01.2016 року, відносно:
ОСОБА_3 , який народився у 1990 році у січні місяці 16 числа, у с. Тернівка Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого- ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6
30 березня 2016 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040390000039 від 11.01.2016 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України.
Судом було відкрито провадження у справі і розпочатий судовий розгляд .
В судовому засіданні 26.07.2016 р. прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку дії тримання під вартою на 60 днів.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений і захисник не заперечували проти продовження йому строку тримання під вартою.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.1 ст.187 КК України за який законом передбачено покарання до 7 років позбавлення волі.
На цей час суд вважає, що ризики , які передбачені ст. 177, 178 КПК України- не відпали.
Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд враховує наступне:
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Станом на 26 липня 2016 року судовий розгляд не закінчений, свідки не допитані, отже будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За таких обставин, суд приходить до висновку , що підстави для продовження запобіжного заходу тримання під вартою- не відпали, альтернативні запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.177, 178,183, 314, 331, 369,372 КПК України суд,-
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 ( шістдесят) днів до 23 вересня 2016 року включно.
Судовий розгляд відкласти на 15 год.16 серпня 2016 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1