Справа № 191/3986/15-к
Провадження № 1-кп/191/157/16
іменем України
26 липня 2016 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015040390001018 від 26 травня 2015 року відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Іларіонове, Синельниківського району Дніпропетровської області, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю прокурора- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого- ОСОБА_5 ,
представника потерпілого- ОСОБА_6
22 квітня 2016 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015040390001018 від 26 травня 2015 року відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні 26 липня 2016 року обвинувачений ОСОБА_3 заявив суду клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Клопотання обґрунтовано тим, що на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений перебував на лікуванні і реабілітації в реабілітаційному центрі при церкві Св. Луки, крім того, він повідомляв про своє місце перебування Кримінально-виконавчу інспекцію за місцем перебування.
Обвинувачений пояснив, що він не має наміру скриватися від суду та впливати на свідків, а тому просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який.
Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор вважає, що станом на 26 липня 2016 року ризики не відпали і оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був порушений обвинуваченим, що стало підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то на цей час у суду відсутні підстави для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу .
Суд вислухав сторони кримінального провадження і встановив наступне.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 18.09.2015 року обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У зв'язку з відсутністю обвинуваченого за місцем проживання і неявкою на виклики органу досудового розслідування- обвинувачений був оголошений в розшук.
На підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Доводи на які посилається обвинувачений ОСОБА_3 в своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу на домашній арешт нічим не підтверджуються і спростовуються матеріалами справи, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 порушив умови домашнього арешту у зв'язку з чим був оголошений в розшук і взятий під варт у на підставі ухвали суду від 11.04.2016 року.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Станом на 26 липня 2016 року судовий розгляд не закінчений, свідки не допитані, отже будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За таких обставин, суд приходить до висновку , що підстави для продовження запобіжного заходу тримання під вартою- не відпали, альтернативні запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт.
При продовженні обвинуваченому строку дії тримання під вартою суд враховує, те що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є тяжким, за вчинення якого передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі строком понад три роки; він раніше не судимий, був оголошений в розшук у зв'язку з неявкою на виклики до правоохоронних органів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну йому запобіжного заходу на домашній арешт- відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 ( шістдесят) днів до 23 вересня 2016 року включно.
Судове засідання відкласти на 13 год. 18 серпня 2016 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1