Справа № 214/7777/15-ц
2/214/501/16
Іменем України
25 липня 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ковтун Н.Г.,
при секретареві Євтушенко В.С.,
за участі проедставника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі при заочному розгляді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - КР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд -
Позивач ТОВ «Житлосервіс - КР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлосервіс - КР» заборгованість у розмірі 3 150, 69 грн та інфляційні витрати у розмірі 1 513, 51 грн
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що позивач - ТОВ «Житлосервіс-КР» надало відповідачу житлово-комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, послуги з утримання будинку і прибудинкової території) на суму 3 150, 69 грн за період з 01.11.2013 року по 30.09.2015 року. Боржник, в порушення вимог ст. ст. 64, 151 ЖК УРСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не сплачує вартість спожитих житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 360 ЦК України, власники (наймачі) квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідач не приймає в повному обсязі участі у витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, та не вносить плату за комунальні послуги, чим порушуються вищевказані норми. Обов'язок власника (наймача) утримувати належне йому майно, закріплене ст. 322 ЦК України.
В добровільному порядку заборгованість не сплачується. Таким чином, відповідач не виконує покладений на нього законодавством обов'язок оплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавала, від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: розрахунок заборгованості (а.с. 2, 3), розрахунок інфляційних витрат (а.с. 4), ухвала суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу (а.с. 5), довідка адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Дніпропетровській області (а.с. 8).
Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, форма власності квартири - приватна.
Позивач надає відповідачу житлово - комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, послуги з утримання будинку і прибудинкової території). Відповідач не здійснює оплату за житлово - комунальні послуги, внаслідок чого за період з 01.11.2013 року по 30.09.2015 року утворилася заборгованість на суму 3 150, 69 грн.
Вказані обставини встановлені на підставі письмових доказів: довідки (а.с. 8), розрахунку (а.с. 2 -4).
Суд вважає, що встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються нормами ЦК України, ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями відповідача, яка оплату за житлово - комунальні послуги не здійснювала, внаслідок чого виникла заборгованість, заподіюється шкода майновим правам позивача, що у відповідності зі ст. 15 ЦК України охороняються законом, а тому позивач обґрунтовано, у відповідності зі ст. 16 ЦК України звернувся до суду за захистом своїх прав.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1 513, 51 грн.
Таким чином, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості та інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Що стосується витрат по оплаті судового збору, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1096, 20 грн, сплачені позивачем за подання позову до ОСОБА_2 (а.с. 7), та відмовити у стягненні судових витроат у розмірі 121, 80 грн (а.с. 6), сплачених за заявою, оскільки із заявою про видачу судового наказу позивач звертався щодо іншого боржника ОСОБА_3. Також слід стягнути з відповідача на користь держави недоплачений позивачем судовий збір у розмірі 121, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - КР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - КР» заборгованість у сумі 3 150 (три тисячі сто п"ятдесят) грн 69 коп, інфляційні втрати у розмірі 1 513 (одна тисяча п"ятсот триднадцять) грн 51 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1096, 20 грн
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 121,80 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ковтун Н.Г.