Справа № 183/2453/15
№ 1-в/183/237/16
25 липня 2016 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника КВІ ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду подання Новомосковського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції про визначення покарання за наявності двох вироку відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Новомосковський міськрайонний відділ КВІ звернувся до суду з поданням, в якому просить визначити покарання ОСОБА_5 , який був засуджений вироками Новомосковського міськрайонного суду від 02 жовтня 2015 року та Полтавським районним судом Полтавської області від 18 вересня 2015 року.
Своє подання КВІ обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду від 02.10.2015 року за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням на 1 рік. Строк випробування за цим вироком закінчується 02.10.2016 року.
12.07.2016 року до Новомосковського МРВ КВІ на виконання надійшов вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2015 року, за яким ОСОБА_5 був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, до набрання вироком чинності, засудженого залишений під вартою. Строк покарання засудженому ОСОБА_5 , відраховується з моменту затримання, а саме з 25.08.2015 року.
Начальник Новомосковського МРВ КВІ вважає, що при винесенні вироку 02.10.2015 року Новомосковським міськрайонним судом не було застосовано покарання за сукупністю двох вироків, тому звернувся до суду з клопотанням, в порядку, передбаченому п.11 ч.1 ст. 537 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку про можливість визначення покарання до засудженого ОСОБА_5 з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду від 02.10.2015 року, більш суворим покарання, призначеним вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2015 року, і остаточно ОСОБА_5 визначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані органами КВІ матеріали, дійшов до наступного висновку.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду від 02.10.2015 року ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, йому призначене покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, на нього покладені обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, в тому числі щодо явки для реєстрації в органи КВІ.
Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2015 року ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2,3 ст. 185 КК України, йому призначене покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. До набрання вироком чинності, захід забезпечення кримінального провадження щодо засудженого залишений попередній - тримання під вартою.
У відповідності до п.11 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків, суд має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
У відповідності з частиною 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що при постановленні вироку Новомосковським міськрайонним судом 02.10.2015 року, суду не були достовірно встановлені дані про наявність вироку Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2015 року.
Між тим, подія злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України відбувалася в лютому 2015 року, тобто до постановлення вироку Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2015 року, що дозволяє суду застосувати ч.4 ст. 70 КК України, і призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду від 02.10.2015 року більш суворим покаранням, призначеним вироком Полтавського районного суд Полтавської області від 18.09.2015 року.
Керуючись ч.4 ст. 70 КК України, ст. 537-539 КПК України, суд,-
Клопотання начальника Новомосковського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції задовольнити частково.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду від 02.10.2015 року, більш суворим покаранням, призначеним вироком Полтавським районним судом Полтавської області від 18.09.2015 року, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_1