Справа № 203/2306/16-ц
Провадження № 2/0203/939/2016
21.07.2016 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Дзьомі Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,
17 травня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно. Вимоги обґрунтовано тим, що 04.09.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором. На забезпечення виконання договірних зобов'язань між сторонами було укладено договір застави автомобіля. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу у будь-який спосіб з іншою особою-покупцем, із зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням позивачу всіх повноважень для здійснення продажу (а.с.а.с. 2, 3, 18).
23 червня 2016 року позивач уточнив позовні вимогу у частині розміру заборгованості, яка утворилася за кредитним договором (1 341 047,38 грн.).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідач до суду не з'явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.09.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого у цих правовідносинах є позивач) було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з Правилами) № 11391133000, за умовами якого позивач для придбання автомобіля надав відповідачу кредит у сумі 35 858,00 доларів США (173 936,40 грн.) під 13 % річних строком до 04.09.2015 року (а.с. 4, 7 - 10).
Виконання відповідачем договірних зобов'язань з повернення кредитних коштів забезпечено в повному обсязі заставою, предметом якої є придбаний відповідачем автомобіль марки «Citroёn» (модель - C5, рік випуску - 2008, тип - легковий седан-В, колір - чорний, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2) заставною вартістю 242 300,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, сума якої згідно з розрахунком, що включений до позову, станом на 29.04.2016 року склала 1 341 047,38 грн., а саме: 413 076,63 грн. - основна заборгованість; 263 491,48 грн. - прострочені відсотки; 4 982,03 грн. - відсотки; 594 422,54 грн. - інфляційні; 65 074,70 грн. - 3 % річних.
Відповідно до статей 11, 525, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається у письмові формі (статті 1054, 1055 ЦК), а також договір застави, який має бути нотаріально посвідченим (статті 13, 19, 20 Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу» (далі - Закон № 2654-ХІІ)).
Згідно зі статтею 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності зі статтею 1050 ЦК у контексті положення частини 2 статті 1054 ЦК, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.
За правилами статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтями 546, 547, 573 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, що може виникнути в майбутньому. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
У відповідності зі статтею 1 Закону № 2654-ХІІ застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
За правилами статті 20 Закону № 2654-ХІІ що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться у статтях 589, 590 ЦК.
Частиною 1 статті 24 Закону України від 18.11.2003 р. № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон № 1255-ІV) передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону № 1255-ІV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, зокрема, зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для ухвалення рішення у справі.
Судом встановлено факти укладення кредитного договору, а також договору застави у відповідності з вимогами чинного законодавства. Також встановлено факт невиконання відповідачем (на відміну від кредитора) договірних зобов'язань за кредитним договором, що зумовило виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет застави.
Відтак, зважаючи на зміст приведених норм, суд вважає за необхідне задовольнити позов.
У порядку статті 88 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію судових витрат у сумі 5 012,50 грн. (а.с. 1).
Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з Правилами) від 04 вересня 2008 року № 11391133000 у сумі 1 341 047,38 грн. (413 076,63 грн. - основна заборгованість; 263 491,48 грн. - прострочені відсотки; 4 982,03 грн. - відсотки; 594 422,54 грн. - інфляційні; 65 074,70 грн. - 3 % річних) звернути стягнення на автомобіль марки «Citroёn» (модель - C5, рік випуску - 2008, тип - легковий седан-В, колір - чорний, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2, заставна вартість - 242 300,00 грн.), що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 241773, виданого ВРЕР І ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 03 вересня 2008 року, шляхом його продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу у будь-який спосіб з іншою особою-покупцем, із зняттям автомобіля з обліку в органах з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України та наданням Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» усіх повноважень для здійснення продажу.
Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ - 38750239) автомобіль марки «Citroёn» (модель - C5, рік випуску - 2008, тип - легковий седан-В, колір - чорний, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2) з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС № 241773, виданим ВРЕР І ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 03 вересня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ - 38750239) компенсацію судових витрат у сумі 5 012,50 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.
Повний текст заочного рішення складено 22 липня 2016 року.
Суддя М.О. Католікян