Єдиний унікальний номер № 201/9591/16-к
Номер провадження 1-кп/201/361/2016
25 липня 2016 року м. Дніпропетровськ
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650002513 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, який має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08 вересня 2015 року за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
14 червня 2016 року, близько 11 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину ПрАТ «Нова Лінія», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9-а, та пересуваючись по торгівельному залу даного магазина, побачив на стелажах магазину кулькові крани марки «Gross Optimal Ду15 1/2 В-3», які належить ПрАТ «Нова Лінія», після чого у ОСОБА_4 виник злочинний корисний умисел, направлений на таємне викрадення кулькових кранів, які він визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Далі, ОСОБА_4 , знаходячись в той же час та у вказаному вище місці, діючи умисно, повторно, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, ОСОБА_4 , знаходячись в двадцять другому ряді торгівельної зали магазину ПрАТ «Нова Лінія», таємно, шляхом вільного доступу, взяв зі стелажів кулькові крани марки «Gross Optimal Ду 15 1/2 В-3» в кількості чотирьох штук, загальною вартістю 311 гривень 76 копійок, які поклав у передні кишені одягнених на нього джинсових штанів.
Після чого, ОСОБА_4 , діючи умисно та доводячи до кінця свій корисний злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжка), з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши своїми злочинними діями ПрАТ «Нова Лінія» майнову шкоду на загальну суму 311 гривень 76 копійок.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в таємному повторному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та суду показав, що 14 червня 2016 року, приблизно об 11 годині, він знаходився в приміщенні магазину «Нова Лінія», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9-а, де побачив кулькові крани, які вирішив вкрасти. З цією метою, він, знаходячись в торгівельній залі магазину, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв зі стелажів 4 кулькових краників, поклав у кишені одягнених на нього брюк та перетнув касову зону, не оплативши товар. Після чого, вийшов з магазину та направився додому. Через деякий час, пройшовши більше 200 метрів, його наздогнав охоронець цього магазину та викликав поліцію. При цьому не оспорював ні обставини вчинення ним правопорушення, що інкримінується, ні вартість викраденого майна, ні вину. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ними безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, воно містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України і ОСОБА_4 винний у їх вчиненні, оскільки він умисними діями повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тому він підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Насамперед, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, розлучений, має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується із позитивної сторони, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Разом із цим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисного корисного злочину, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята і не погашена, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знов вчинив злочин в період випробувального строку, призначеного за вироком суду.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає його щире каяття у вчиненому.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, які наведені вище, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, і вважає, що ОСОБА_6 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, судом встановлено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2015 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Отже, під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання за вказаним вище вироком суду, ОСОБА_6 вчинив новий злочин, тому суд вважає, що обвинуваченому має бути призначено покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до призначеного покарання за даним вироком.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення надано суду ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року, відповідно до якої відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний у вигляді тримання під вартою.
При цьому, протокол про затримання особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, як зазначено стороною обвинувачення, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_6 не складався.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення зміни до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, який набув законної сили 24 грудня 2015 року, частина 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладена у такій редакції: «5. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі».
Отже, призначаючи покарання, суд зобов'язаний врахувати положення ст. 72 КК України (в редакції зазначеного вище Закону) та зараховувати строк попереднього ув'язнення, враховуючи його до моменту постановлення вироку.
Таким чином, суд вважає за необхідне в строк основного покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 у виді позбавлення волі, зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто у вигляді 2 місяців 18 днів.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 слід рахувати відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 16 червня 2016 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Дніпропетровській області необхідно залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_4 витрат на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 176 (сто сімдесят шість) гривень 20 (двадцять) копійок, що підтверджується відповідними довідками про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, на користь держави.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
- цифровий носій (диск) - DVD-R 4.7 gb 120 min 16x CMDR47G-CFMWMO3-0004 V430, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12016040650002513 - зберігати при матеріалах зазначеного провадження;
- кулькові крани марки «Gross Optimal Ду 15 1/2 В-3 метелик син.» в кількості чотирьох штук, які відповідно до розписки від 14 червня 2016 року передані на зберігання представнику потерпілого ПрАТ «Нова Лінія» ОСОБА_7 - повернути ПрАТ «Нова Лінія», як законному володільцю.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 118, 124, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту ОСОБА_4 частину покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2015 року, остаточно визначивши ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, із відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 необхідно рахувати з 16 червня 2016 року, при цьому, в строк призначеного останньому остаточного покарання у виді позбавлення волі, зарахувати строк його попереднього ув'язнення, розрахований відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у вигляді 2 (двох) місяців 18 (вісімнадцяти) днів.
До набрання вироком законної сили обраний під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 176 (сто сімдесят шість) гривень 20 (двадцять) копійок на користь держави.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- цифровий носій (диск) - DVD-R 4.7 gb 120 min 16x CMDR47G-CFMWMO3-0004 V430, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12016040650002513 - зберігати при матеріалах зазначеного провадження;
- кулькові крани марки «Gross Optimal Ду 15 1/2 В-3 метелик син.» в кількості чотирьох штук, які відповідно до розписки від 14 червня 2016 року передані на зберігання представнику потерпілого ПрАТ «Нова Лінія» ОСОБА_7 - повернути ПрАТ «Нова Лінія», як законному володільцю.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1