Ухвала
іменем україни
25 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ФаловськоїІ.М., Іваненко Ю.Г. СтупакО.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки та іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12 квітня 2016 року,
У травні 2015 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4 не виконує умови кредитного договору щодо своєчасного внесення передбачених договором платежів, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за умовами договорів поруки, укладених між ними і позивачем 29 травня 2008 року, зобов'язані солідарно відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи викладене, ПАТ «УкрСиббанк» просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 29 травня 2008 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_4, у розмірі 42 803,77 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 20 794,87 грн.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що кредитний договір суперечить актам цивільного законодавства, оскільки містить несправедливі умови та укладений із застосуванням відповідачем нечесної підприємницької практики, порушує принцип рівності сторін. Позивачі також посилались на те, що у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору, мають бути визнані недійсними і договори, укладені у забезпечення виконання цього договору.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили визнати недійсними: договір про надання споживчого кредиту від 29 травня 2008 року; договори поруки від 29 травня 2008 року, укладені між банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6; договір іпотеки від 29 травня 2008 року, укладений між банком і ОСОБА_4, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2016 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсними: кредитний договір, укладений 29 травня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4; договір поруки, укладений 29 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5; договір поруки, укладений 29 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6; договір іпотеки, укладений 29 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, посвідчений 29 травня 2008 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л.А. Стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 5 354,75 доларів США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 12 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 42 803,77 доларів США у погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 29 травня 2008 року, яка виникла станом на 19 травня 2015 року і складається з: 38 054,36 доларів США боргу по кредиту та 4 749,41 доларів США боргу по процентах за користування кредитом. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 42 803,77 доларів США у погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 29 травня 2008 року, яка виникла станом на 19 травня 2015 року і складається з: 38 054,36 долара США боргу по кредиту та 4 749,41 доларів США боргу по процентах за користування кредитом. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 20 794,87 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 20 794,87 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що 29 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», і ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кошти у розмірі 42 500 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пунктів 1.4., 1.5. кредитного договору, кредит надається для особистих потреб позичальника, а саме на придбання квартири, шляхом видачі готівки через касу банку.
Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору, кредит надано на строк до 29 травня 2029 року. Кредит надається лише за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань, а саме підписання та нотаріального оформлення договору іпотеки нерухомого майна.
Згідно п. 1.3. кредитного договору, за користування та управління кредитом встановлено відсоткову ставку у розмірі 13,5 % річних.
Пунктом 1.2.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 508,10 доларів США.
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 29 травня 2008 року був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за неналежне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору від 29 травня 2008 року.
Також, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором перед банком, між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_6 29 травня 2008 року був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за неналежне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору від 29 травня 2008 року.
Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. вказаних вище договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають як солідарні боржники.
Крім того, у забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором від 29 травня 2008 року, між банком та ОСОБА_4 29 травня 2008 року був укладений договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_4, сплачуючи протягом тривалого часу періодичні платежі згідно умов договору, погоджувався з умовами кредитного договору, не порушував питання про його розірвання чи визнання недійсним через ненадання кредитором своєчасної та достовірної інформації про послугу, а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що волевиявлення позичальника як учасника правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі, а правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оскільки позичальник порушив умови кредитного договору, станом на 19 травня 2015 року заборгованість за кредитом становить 42 803,77 доларів США, з яких заборгованість за тілом кредиту - 38 054,36 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків - 4 749,41 доларів США, а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 20 794,87 грн.
За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 553, 554 ЦК України а договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Задовольняючи первісний позов, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що позичальником порушено умови кредитного договору, забезпеченого договором поруки, а тому в останнього виникла заборгованість перед банком, яка підлягає до стягнення солідарно з відповідачів.
Разом з тим, апеляційний суд обґрунтовано встановив, що відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову, оскільки на час укладення договору сторони досягли домовленості щодо таких істотних умов кредитного договору, як розмір кредитних коштів та вид валюти, розмір процентної ставки, термін повернення кредиту, розмір і порядок внесення щомісячних платежів, які позичальник зобов'язувався сплатити позикодавцю, обов'язковість встановлення яких передбачено ст. 1054 ЦК України.
Встановлено, що апеляційний суд, всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних вимог, а тому обґрунтовано скасував рішення місцевого суду.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.М. Фаловська
Ю.Г. Іваненко
О.В.Ступак