Ухвала
іменем україни
20 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
СавченкоВ.О., Ізмайлової Т.Л., Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Маяківської сільської ради Луцького району до ОСОБА_4, треті особи: управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області, публічне акціонерне товариство «БМ Банк», про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на рішення апеляційного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року,
У серпні 2014 року Маяківська сільська рада Луцького району Волинської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням сільської ради від 25 травня 2001 року № 14/3 ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0,1024 га в селі Зміїнець Луцького району Волинської області. На підставі вказаного рішення 26 серпня 2002 року відповідач отримала державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку.
В подальшому відповідач повторно звернулась до сільської ради з заявою про відведення на її користь земельної ділянки. Рішенням Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області від 05 жовтня 2007 року № 7/320 затверджено проект про відведення їй земельної ділянки площею 0,0396 га по АДРЕСА_1 та 12 лютого 2008 року видано державний акт на право власності. Зазначає, що відповідачем повторно безоплатно приватизовано земельну ділянку з одним і тим самим видом цільового використання, що свідчить про порушення земельного законодавства.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 25 лютого
2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсним рішення Маяківської сільської ради від 05 жовтня 2007 року № 7/320 в частині надання ОСОБА_4 безоплатно в приватну власність земельної ділянки площею 0,0396 га в селі Милуші Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 лютого 2008 року площею 0,0396 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Милуші Луцького району Волинської області та скасовано його держану реєстрацію.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі публічнеакціонерне товариство «БМ Банк» просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Частиною 1 ст. 121 ЗК Українипередбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га.
Крім того, одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, котра скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої цим Кодексом, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.
Зазначені норми закону встановлюють загальнодержавний порядок передачі безоплатно у власність земельних ділянок і є обов'язковими не лише для органів місцевого самоврядування, а й для осіб, які бажають набути у власність такі земельні ділянки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, дослідив докази в їх сукупності та встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано виходив із доведеності позову, оскільки рішенням Маяківської сільської ради від 25 травня 2001 року № 14-3 відповідачу безкоштовно передано в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі якого в подальшому остання отримала державний акт на право приватної власності, що є протиправним, оскільки законодавством не передбачена можливість повторно реалізувати право на безоплатну передачу земельної ділянки того ж виду цільового призначення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на увагу не заслуговують, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.
Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства «БМ Банк» відхилити.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 25 лютого 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Савченко
Т.Л.Ізмайлова
І.К.Парінова